В Україні з'явилася вулиця на честь Революції на граніті

У Полтаві вулицю Лютневої революції перейменували на честь Революції на граніті.

Про це повідомив представник Українського інституту національної пам'яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар.

Рішенням сесії Полтавської міської ради з топонімічної мапи обласного центру прибрано російський маркер "вулиця Лютневої революції". Ця назва звеличувала політичну боротьбу у російській імперії поміж російським царатом та російськими революціонерами у формі страйків, демонстрацій, мітингів в лютому-березні 1917 року.

"Вулиця Революції на Граніті" — таку назву про українські революційні події 1990 року запропонував Олег Пустовгар як член міської топонімічної групи при Інституті розвитку міста і представник УІНП в Полтавській області і за неї проголосувала міськрада та полтавці на он-лайн платформі "Едем".

"Вдячний міський депутатам та усім небайдужим учасникам он-лайн волевиявлення, адже у міську топонімію "вписано" вагомі сенси історичної пам'яті кінця ХХ століття — студентську революцію на граніті, першу успішну політичну акцію свідомої української молоді, яка зробила неможливим підписання нового Союзного договору про "оновлений СРСР" і стала предтечею проголошення Незалежності України. Широкомаштабна акція спротиву, жертовність студентів, їхнє голодування на холодному граніті площі центру Києва з політичними вимогами повністю змінило хід вітчизняної історії у бік української парадигми", - написав Олег Пустовгар.

Революція на граніті відбувалася з 2 по 17 жовтня 1990 року. Стрижнем протестних подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції в Києві (нинішньому Майдані Незалежності). Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників протесту.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.