В Україні з'явилася вулиця на честь Революції на граніті

У Полтаві вулицю Лютневої революції перейменували на честь Революції на граніті.

Про це повідомив представник Українського інституту національної пам'яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар.

Рішенням сесії Полтавської міської ради з топонімічної мапи обласного центру прибрано російський маркер "вулиця Лютневої революції". Ця назва звеличувала політичну боротьбу у російській імперії поміж російським царатом та російськими революціонерами у формі страйків, демонстрацій, мітингів в лютому-березні 1917 року.

"Вулиця Революції на Граніті" — таку назву про українські революційні події 1990 року запропонував Олег Пустовгар як член міської топонімічної групи при Інституті розвитку міста і представник УІНП в Полтавській області і за неї проголосувала міськрада та полтавці на он-лайн платформі "Едем".

"Вдячний міський депутатам та усім небайдужим учасникам он-лайн волевиявлення, адже у міську топонімію "вписано" вагомі сенси історичної пам'яті кінця ХХ століття — студентську революцію на граніті, першу успішну політичну акцію свідомої української молоді, яка зробила неможливим підписання нового Союзного договору про "оновлений СРСР" і стала предтечею проголошення Незалежності України. Широкомаштабна акція спротиву, жертовність студентів, їхнє голодування на холодному граніті площі центру Києва з політичними вимогами повністю змінило хід вітчизняної історії у бік української парадигми", - написав Олег Пустовгар.

Революція на граніті відбувалася з 2 по 17 жовтня 1990 року. Стрижнем протестних подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції в Києві (нинішньому Майдані Незалежності). Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників протесту.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.