У Луцьку відбулася прем’єра вистави-дослідження "ПЧІЛКА"

6 жовтня у Луцьку відбулася прем’єра вистави-дослідження "ПЧІЛКА" незалежного театру "Гармидер" за підтримки Українського культурного фонду та у співпраці з Волинським національним університетом імені Лесі Українки.

Офіційний старт проєкту відбувся 15 серпня 2024 року. Його головна мета – це не лише віддати шану постаті Олени Пчілки, якій цьогоріч виповнилося 175 років від дня народження. Але й показати всі сторони її потужної особистості. Луцькі театрали  стирають пил стереотипів про те, що Олена Пчілка – це лише мати Лесі Українки та дитяча письменниця. 

"ПЧІЛКА" — це моновистава. Роль виконала  акторка театру "Гармидер" Наталка Шепель, режисерка та сценаристка - керівниця театру "Гармидер" Руслана Порицька. 

Оскільки сценарію для постановки  про Олену Пчілку у творців вистави не було, то одним із завдань творчої групи було дослідити матеріали: спогади, листи, її власні твори, а також провести серію інтерв'ю з науковцями Волинського національного університету імені Лесі Українки, які в цьому році завершують фундаментальну працю із впорядкування 12-томника праць Олени Пчілки, серед яких багато текстів, особливо листи й драматичні твори, ми побачимо вперше.

Власне, прем'єру вистави  6 жовтня відвідала група науковців університету, яка працює над 12-томником, ректор Волинського національного університету Анатолій Цьось, проректор з навчально-виховної роботи Наталія Благовірна, народна депутатка України, голова Наглядової ради університету Ірина Констанкевич. 

Різносторонню підтримку для глибшого занурення в побут, звичаї, атмосферу родин Косачів, необхідних для творення вистави, надали колективи Волинського краєзнавчого музею та Садиби Косачів.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.