У Луцьку відбулася прем’єра вистави-дослідження "ПЧІЛКА"

6 жовтня у Луцьку відбулася прем’єра вистави-дослідження "ПЧІЛКА" незалежного театру "Гармидер" за підтримки Українського культурного фонду та у співпраці з Волинським національним університетом імені Лесі Українки.

Офіційний старт проєкту відбувся 15 серпня 2024 року. Його головна мета – це не лише віддати шану постаті Олени Пчілки, якій цьогоріч виповнилося 175 років від дня народження. Але й показати всі сторони її потужної особистості. Луцькі театрали  стирають пил стереотипів про те, що Олена Пчілка – це лише мати Лесі Українки та дитяча письменниця. 

"ПЧІЛКА" — це моновистава. Роль виконала  акторка театру "Гармидер" Наталка Шепель, режисерка та сценаристка - керівниця театру "Гармидер" Руслана Порицька. 

Оскільки сценарію для постановки  про Олену Пчілку у творців вистави не було, то одним із завдань творчої групи було дослідити матеріали: спогади, листи, її власні твори, а також провести серію інтерв'ю з науковцями Волинського національного університету імені Лесі Українки, які в цьому році завершують фундаментальну працю із впорядкування 12-томника праць Олени Пчілки, серед яких багато текстів, особливо листи й драматичні твори, ми побачимо вперше.

Власне, прем'єру вистави  6 жовтня відвідала група науковців університету, яка працює над 12-томником, ректор Волинського національного університету Анатолій Цьось, проректор з навчально-виховної роботи Наталія Благовірна, народна депутатка України, голова Наглядової ради університету Ірина Констанкевич. 

Різносторонню підтримку для глибшого занурення в побут, звичаї, атмосферу родин Косачів, необхідних для творення вистави, надали колективи Волинського краєзнавчого музею та Садиби Косачів.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.