У Луцьку відбулася прем’єра вистави-дослідження "ПЧІЛКА"

6 жовтня у Луцьку відбулася прем’єра вистави-дослідження "ПЧІЛКА" незалежного театру "Гармидер" за підтримки Українського культурного фонду та у співпраці з Волинським національним університетом імені Лесі Українки.

Офіційний старт проєкту відбувся 15 серпня 2024 року. Його головна мета – це не лише віддати шану постаті Олени Пчілки, якій цьогоріч виповнилося 175 років від дня народження. Але й показати всі сторони її потужної особистості. Луцькі театрали  стирають пил стереотипів про те, що Олена Пчілка – це лише мати Лесі Українки та дитяча письменниця. 

"ПЧІЛКА" — це моновистава. Роль виконала  акторка театру "Гармидер" Наталка Шепель, режисерка та сценаристка - керівниця театру "Гармидер" Руслана Порицька. 

Оскільки сценарію для постановки  про Олену Пчілку у творців вистави не було, то одним із завдань творчої групи було дослідити матеріали: спогади, листи, її власні твори, а також провести серію інтерв'ю з науковцями Волинського національного університету імені Лесі Українки, які в цьому році завершують фундаментальну працю із впорядкування 12-томника праць Олени Пчілки, серед яких багато текстів, особливо листи й драматичні твори, ми побачимо вперше.

Власне, прем'єру вистави  6 жовтня відвідала група науковців університету, яка працює над 12-томником, ректор Волинського національного університету Анатолій Цьось, проректор з навчально-виховної роботи Наталія Благовірна, народна депутатка України, голова Наглядової ради університету Ірина Констанкевич. 

Різносторонню підтримку для глибшого занурення в побут, звичаї, атмосферу родин Косачів, необхідних для творення вистави, надали колективи Волинського краєзнавчого музею та Садиби Косачів.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.