У Луцьку відбулася прем’єра вистави-дослідження "ПЧІЛКА"

6 жовтня у Луцьку відбулася прем’єра вистави-дослідження "ПЧІЛКА" незалежного театру "Гармидер" за підтримки Українського культурного фонду та у співпраці з Волинським національним університетом імені Лесі Українки.

Офіційний старт проєкту відбувся 15 серпня 2024 року. Його головна мета – це не лише віддати шану постаті Олени Пчілки, якій цьогоріч виповнилося 175 років від дня народження. Але й показати всі сторони її потужної особистості. Луцькі театрали  стирають пил стереотипів про те, що Олена Пчілка – це лише мати Лесі Українки та дитяча письменниця. 

"ПЧІЛКА" — це моновистава. Роль виконала  акторка театру "Гармидер" Наталка Шепель, режисерка та сценаристка - керівниця театру "Гармидер" Руслана Порицька. 

Оскільки сценарію для постановки  про Олену Пчілку у творців вистави не було, то одним із завдань творчої групи було дослідити матеріали: спогади, листи, її власні твори, а також провести серію інтерв'ю з науковцями Волинського національного університету імені Лесі Українки, які в цьому році завершують фундаментальну працю із впорядкування 12-томника праць Олени Пчілки, серед яких багато текстів, особливо листи й драматичні твори, ми побачимо вперше.

Власне, прем'єру вистави  6 жовтня відвідала група науковців університету, яка працює над 12-томником, ректор Волинського національного університету Анатолій Цьось, проректор з навчально-виховної роботи Наталія Благовірна, народна депутатка України, голова Наглядової ради університету Ірина Констанкевич. 

Різносторонню підтримку для глибшого занурення в побут, звичаї, атмосферу родин Косачів, необхідних для творення вистави, надали колективи Волинського краєзнавчого музею та Садиби Косачів.

 

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.