АНОНС: Виставка "Сім облич Віктора Петрова"

11 жовтня у Національному музеї історії України (МІСТ) відкривається виставка "Сім облич Віктора Петрова" до 130-річчя вченого.

10 жовтня виповнюється 130 років від дня народження Віктора Платоновича Петрова (В. Домонтовича). Віктор Петров (псевдоніми – В. Домонтович, Віктор Бер, 1894–1969) – один з визначних українських прозаїків і вчених ХХ сторіччя. Його доля склалася вкрай непросто: археолог, етнограф, філософ і письменник, внаслідок певних обставин став радянським агентом і розвідником.

Метою виставки є знайомство українців з Віктором Петровим – його біографією, що радше нагадує гостросюжетний детектив, з умовами того часу, у який йому довелося жити, і найголовніше – із внеском, який діячеві вдалося зробити в розвиток української літератури й науки 20 століття.

На виставці можна буде побачити оригінальні фотографії, книги, часописи Віктора Петрова, предмети з археологічних розкопок, в яких він брав участь і ще не опубліковані документи, пов'язані з його розвідницькою діяльністю.

Кураторка виставки – завідувачка відділу новітньої історії України Альона Якубець.

Партнери проєкту: Науковий архів Інституту археології, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, Архів СБУ, Архів Служби зовнішньої розвідки України, Центральний державний архів громадських об'єднань та україніки.

Триватиме виставка до 11 квітня 2025 року.

 Адреса Національного музею історії України: вулиця Володимирська, 2.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.