На Івано-Франківщині археологи розкопали фрагменти посуду часів Трипільської культури

У селі Залуква Галицької громади, що на Івано-Франківщині, влітку 2024 року під час чергового етапу робіт археологи віднайшли фрагменти давнього посуду.

Про це пише Суспільне.

У селі Залуква Галицької громади, що на Івано_Франківщині, впродовж чотирьох років проводять дослідження розкопок двошарового поселення часів Трипільської культури та одного шару поселення бронзової доби — культури Ноа.

Археолог та історик Тарас Ткачук розповів, що вчені натрапили на залишки глиняної хати та комплекс ям. В одній з них знайшли фрагменти орієнтовно трьох сотень одиниць посуду, який використовували за часів раннього Трипілля і середнього (етапи Трипілля А і початок Трипілля В II).

"Там є мальований і кухонний посуд. Мальованого значно більше. І що цікаво, є посуд не Трипільської культури, а культур, які їй синхронні. Є посуд Маліцької культури, яка була на території Малої Польщі й сучасної Волині. Панівним у розписі посуду є чорний колір. Використовували також білий та червоний. Зображення, на жаль, фрагментоване і важко його розгледіти, але часто це — різноманітні смуги, овали та орнаменти", — каже Тарас Ткачук.

Поселення розташоване на лівому березі річки Луква, що є правою притокою Дністра. Історичний артефакт знайшли на місці старого саду — праворуч від дороги Залуква — Крилос, говорить Тарас Ткачук. Реальних розмірів поселення вчені наразі не встановили. Зі слів Тараса Ткачука, місце розкопок є унікальним, бо раніше археологи не припускали, що на цих землях існував період раннього Трипілля.

"Період раннього Трипілля ділять на етапи. Етап А — це приблизно 4500 років до нашої ери. Етап В — поки що точних дат немає, але це орієнтовно 4000 років до нашої ери", — розповів Тарас Ткачук.

Роботи над історичною знахідкою наразі призупинили, археологи планують продовжити дослідження навесні.  

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.