На Івано-Франківщині археологи розкопали фрагменти посуду часів Трипільської культури

У селі Залуква Галицької громади, що на Івано-Франківщині, влітку 2024 року під час чергового етапу робіт археологи віднайшли фрагменти давнього посуду.

Про це пише Суспільне.

У селі Залуква Галицької громади, що на Івано_Франківщині, впродовж чотирьох років проводять дослідження розкопок двошарового поселення часів Трипільської культури та одного шару поселення бронзової доби — культури Ноа.

Археолог та історик Тарас Ткачук розповів, що вчені натрапили на залишки глиняної хати та комплекс ям. В одній з них знайшли фрагменти орієнтовно трьох сотень одиниць посуду, який використовували за часів раннього Трипілля і середнього (етапи Трипілля А і початок Трипілля В II).

"Там є мальований і кухонний посуд. Мальованого значно більше. І що цікаво, є посуд не Трипільської культури, а культур, які їй синхронні. Є посуд Маліцької культури, яка була на території Малої Польщі й сучасної Волині. Панівним у розписі посуду є чорний колір. Використовували також білий та червоний. Зображення, на жаль, фрагментоване і важко його розгледіти, але часто це — різноманітні смуги, овали та орнаменти", — каже Тарас Ткачук.

Поселення розташоване на лівому березі річки Луква, що є правою притокою Дністра. Історичний артефакт знайшли на місці старого саду — праворуч від дороги Залуква — Крилос, говорить Тарас Ткачук. Реальних розмірів поселення вчені наразі не встановили. Зі слів Тараса Ткачука, місце розкопок є унікальним, бо раніше археологи не припускали, що на цих землях існував період раннього Трипілля.

"Період раннього Трипілля ділять на етапи. Етап А — це приблизно 4500 років до нашої ери. Етап В — поки що точних дат немає, але це орієнтовно 4000 років до нашої ери", — розповів Тарас Ткачук.

Роботи над історичною знахідкою наразі призупинили, археологи планують продовжити дослідження навесні.  

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.