"Оссолінеум" виклав у відкритий доступ оцифровані перші львівські газети 1776–1805 років

Національний інститут імені Оссолінських у Вроцлаві виклав у відкритий доступ скани кількох річників перших львівських газет: «Gazette de Leopol» (1776), «Lwowskie Pismo Uwiadamiaiące» (1784), «Lwowskie Tygodniowe Wiadomości» (1786–1788), «Lemberger Wöchentliche Anzeigen» (1792–1798), «Lemberger Kaiserlich-Königliches Intelligenz-Blatt» (1799–1805).

Про це пише Збруч.

Проєкт оцифрування львівських стародруків Оссолінеуму почався ще 2007 року яко частини програми "Оцифрування та консервація бібліотечної колекції Національного інституту ім. Оссолінських у Вроцлаві", реалізованого за підтримки Ісландії, Ліхтенштейну та Норвегії в рамках програми Фінансові механізми Європейського економічного простору.

Завдяки ініціативі Вікторії Маліцької, уповноваженої Національного інституту ім. Оссолінських з питань співпраці із закордоном, відомої промоторки "Оссолінських зустрічей" у Львові, віднині ці скани стали доступні на сайті Нижньосілезької цифрової бібліотеки.

Перша львівська періодика заодно є і першими газетами, що виходили в Україні: в підросійській Україні перший тижневик – "Харьковскій Еженедельникъ" – з'явився лиш в 1812 році й проіснував тільки неповних три місяці.

Першу ж спробу видавати газету у Львові зробив друкар Антон Піллєр, що 1772 року прибув до міста, але про його "Avertissement" відомо те, що австрійська влада 11 січня 1774 р. доручила львівському окружному уря­дові заборонити Піллєрові друкувати ці "Повідомлення", оскільки робив він це без відповідного дозволу.

Шевальє Оссуді цього ж року звернувся по такий дозвіл і 15 січня 1776 року з друкарні Піллєра, що містилась на розі Ставропігійської та Івана Федорова, вийшло у світ перше число франкомовної "Gazette de Leopol"; видання тривало щонайменше до кінця року. "Gazette de Leopol" головно інформувала своїх читачів про політичні новини в країнах Європи, було також кільканадцять львівських повідомлень та кілька з підросійської України.

Після смерті Антона Піллєра (травень 1780 р.) видавничу діяльність друкарні продовжила його дружина Йозефіна. З 1783 року вона почала видавати "Pismo uwiadamiajance Galicyi", яке з наступного року почало називатися "Lwowskie pismo uwiadamiajance". Після річної перерви у 1786 р. вона розпочала видання німецького тижневика "Lemberger wochentliche Anzeigen" з паралельним польським виданням "Lwowskie Tygodniowe wiadomości", яке у csxys 1788 р. припинило своє існування, оскільки не виявилося достатньої кількості передплатників. Німецька ж версія виходила до 1796 рр.

Крім цього видання у 1796–1811 роках публікувалася "Lemberger K.K. Priviligiertes Intelligenzblatt", а від осені 1792 року до 1798 рр. і тижневик "Dziennik patriotycznych polityków", у редагуванні якого брав участь український греко-католицький священник Михайло Гарасевич. Спочатку газета виходила раз на тиждень, згодом двічі, а з 1794 року 6 разів на тиждень, ставши першою щоденною газетою у Львові та в Україні. Видання за 1795–1796 роки доступні онлайн у цифровій бібліотеці університету Лодзі, в Оссолінеумі є оцифровані примірники за 1794–1796 роки, але в публічний доступ вони ще не виставлені.

 

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.