Археологи почали розкопки вхідних дверей вежі Галицького замку

Археологи національного заповідника "Давній Галич" на Івано-Франківщині ведуть розкопки вхідних дверей нульового ярусу в'їзної вежі Галицького замку.

Про це пише Суспільне Івано-Франківськ.

У 2023 році приміщення досліджували за допомогою відеокамери й визначили, де розташовані вхідні двері. Проте доступ до них був закритий брилою від стіни вежі. Її, ймовірно, підірвали під час захоплення Галицького замку турецько-татарськими військами у 1676 році, розповідає гендиректор "Давнього Галича" Володимир Олійник:

"Ми пробували 20-тонним краном підняти частину стіни. За припущеннями науковців, коли турки наступали, тут стався вибух — стіна закрила вхід в підземелля на мінус перший та мінус другий поверхи. Ми, за довідкою наших науковців, зокрема нашого консультанта Юрія Лукомського, розділили стіну на дві частини. І тоді зрозуміли, чому кран не міг її підняти — одна частина важила сім тонн, а друга — дев'ять", — каже Володимир Олійник.

Завдяки розкопкам, можна буде зайти у нульове приміщення. Це буде великою подією, адже підземелля замку не досліджували кілька століть.

До кінця археологічного сезону планують докопати до входу в один зі склепів підземелля нульового поверху та поставити грати. Наступного року — законсервувати цю частину розкопок.

 
Розкопки нульових поверхів Галицького замку
Суспільне Івано-Франківськ

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.