АНОНС: Фокус-форум "Я, Шептицький"

У 80-ті роковини з дня смерті митрополита Андрея Шептицького у Львові відбудеться одноденний фокус-форум "Я, Шептицький".

Про це інформує Центр Шептицького.

Чи справді ми усвідомлюємо те, як на наше суспільство вплинула постать Андрея Шептицького? Чи можемо розбачити глибинний сенс слів, якими він промовляв до майбутніх поколінь? Чи справді українці дослухалися до його послань, які мали б допомогти нам побудувати Українську Самостійну Соборну державу? Чи цікаво що нам сьогодні, у час війни та боротьби за життя і свободу, порадив би сам Митрополит?

Програма заходу: 

- 14:00-15:00 Відкриття фокус-форуму. Презентація фіджитал мапи цінностей Шептицького "SheptytskyMaps"
Локація: хол Центру Шептицького.

- 15:00-16:00 Лекція Данила Судина 2Потенціал спільнот. Приклад соціального мережування за Шептицьким".
Локація: ауд. 002, цоколь Центру Шептицького.

- 16:30-17:30 Лекція о. Василя Гаранджі "Між історією та пам'яттю. Майбутнє Великих".
Локація: ауд. 002, цоколь Центру Шептицького.

- 18:00-20:00 Панельна дискусія "Митрополит Шептицький: провісник часу". Учасники: Богдан Мисюга, Ярина Бойчук, Віталій Ляска, о. Севастьян Дмитрух, Андрій Дахній. Модераторка: Ярослава Яковлєва.
Локація: ауд. 002, цоколь Центру Шептицького.

Чи справді ми усвідомлюємо те, як на наше суспільство вплинула постать Андрея Шептицького? Чи можемо розбачити глибинний сенс слів, якими він промовляв до майбутніх поколінь? Чи справді українці дослухалися до його послань, які мали б допомогти нам побудувати Українську Самостійну Соборну державу? Чи цікаво що нам сьогодні, у час війни та боротьби за життя і свободу, порадив би сам Митрополит?

Коли: 1 листопада,14:00-20:00

Де: Великий зал Центру Шептицького (м. Львів, вул. Стрийська 29А, кампус УКУ)

Вхід вільний, за умови попередньої реєстраціїhttps://forms.gle/NHBRnrFHTbFaWzEp6

Організатором заходу є Український католицький університет у межах реалізації культурно-мистецького проєкту "Я, Шептицький: культурна ітерація сенсів". Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми "Відновлення культурно-мистецької діяльності".

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.