Спецпроект

ПАРЄ ухвалила резолюцію до роковин Голодомору

Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) 3 жовтня ухвалила резолюцію "Вшанування 90-х роковин Голодомору – Україні знову загрожує геноцид". Документ ухвалено одноголосно – 80 голосами "за".

Про це повідомили у Музеї голодомору.

"ПАРЄ нагадує про важливість визнання Голодомору актом геноциду та вшанування пам'яті його жертв. Водночас ПАРЄ, як організація міжпарламентської співпраці в Європі, вже ухвалювала резолюції, покликані вшанувати жертв Голодомору в 2008-му, 2010-му та 2023-му роках. Зокрема у 2023–2024 роках у резолюціях ПАРЄ підкреслюється зв'язок подій 90-річної давнини з сучасною війною Росії проти України", – прокоментував це рішення Михайло Костів, завідувач відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Голодомору.

ПАРЄ в своїй резолюції закликає держав-членів та спостерігачів Ради Європи використовувати всі інструменти, які є в їхньому розпорядженні, щоб запобігти будь-яким подальшим актам геноциду проти українського народу як національної групи.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.