Спецпроект

ПАРЄ ухвалила резолюцію до роковин Голодомору

Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) 3 жовтня ухвалила резолюцію "Вшанування 90-х роковин Голодомору – Україні знову загрожує геноцид". Документ ухвалено одноголосно – 80 голосами "за".

Про це повідомили у Музеї голодомору.

"ПАРЄ нагадує про важливість визнання Голодомору актом геноциду та вшанування пам'яті його жертв. Водночас ПАРЄ, як організація міжпарламентської співпраці в Європі, вже ухвалювала резолюції, покликані вшанувати жертв Голодомору в 2008-му, 2010-му та 2023-му роках. Зокрема у 2023–2024 роках у резолюціях ПАРЄ підкреслюється зв'язок подій 90-річної давнини з сучасною війною Росії проти України", – прокоментував це рішення Михайло Костів, завідувач відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Голодомору.

ПАРЄ в своїй резолюції закликає держав-членів та спостерігачів Ради Європи використовувати всі інструменти, які є в їхньому розпорядженні, щоб запобігти будь-яким подальшим актам геноциду проти українського народу як національної групи.

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.