Андрій Сибіга: Україна готова вести діалог з поляками щодо Волинської трагедії

Очільник МЗС України планує обговорювати з польськими партнерами питання Волинської трагедії.

Про це заявив очільник МЗС України Андрій Сибіга.

Україна готова обговорювати суперечливі історичні питання, в тому числі Волинську трагедію, з польськими колегами, заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга:

"Ми маємо достатньо політичної волі та дипломатичного хисту, щоб вирішувати будь-які, в тому числі найскладніші питання, в тому числі з нашими найближчими союзниками й друзями поляками", - відповів Сибіга на запитання "Радіо Свобода" на полях Варшавського безпекового форуму 1 жовтня.

Він анонсував розмову з польською стороною на цю тему,  але не уточнив, з ким саме має відбутися розмова. 

2 жовтня Андрій Сибіга провів зустріч з президентом Польщі Анджеєм Дудою у форматі тет-а-тет.

"Обговорили пріоритетні оборонні потреби України, подальшу військову допомогу, запрошення України до НАТО та наш шлях до членства в ЄС. Ми також окреслили шляхи зміцнення наших добросусідських двосторонніх відносин", - розповів очільник МЗС про результати зустрічі.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.