IN MEMORIAM: У Львові відійшов у засвіти музейник і науковець Тарас Різун

Тарас Різун був головним зберігачем фондів музею "Територія терору".

Про це повідомила команда Музею "Територія Терору".

"Пан Тарас завжди говорив, що ми маємо зберігати наші фонди так, щоб майбутні покоління мали доступ до архівів через сотні і більше років. Тепер наша відповідальність за це лише примножилась", - йдеться у повідомленні.

Тарас Різун - музейник, науковець, редактор, перекладач, письменника. На цій посаді головного зберігача фондів Музею "Територія Терору" працював з 2019 року. Загалом музейній праці присвятив понад десять років, почавши свій трудовий шлях ще 1989 року у Львівському літературно-меморіальному музеї Івана Франка.

Тарас Різун був безпосередньо причетний до сканування експонатів Музею "Територія Терору". 3D-тур музеєм можна побачити на сайті музею. 

 
Тарас Різун
ukrainer.net

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.