На Львівщині відновили пошуки праху гетьмана Івана Виговського

У селі Руда, що на Львівщині, поновили пошуки праху гетьмана Івана Виговського.

Про це повідомляє Стрийська районна державна адміністрація.

Навколо пошуків праху гетьмана Івана Виговського об'єдналися науковці, представники місцевої влади та члени пошукових організацій. 

"У селі Руда Гніздичівської громади відбулося перше виїзне засідання координаційної ради. Слід зазначити, що є кілька версій щодо поховання легендарного гетьмана, але точне місце його захоронення на сьогодні достеменно невідоме", - йдеться у повідомленні.

Археолог Василь Рудей із 1999 до 2006 року шукав прах гетьмана Івана Виговського. Розкопки проводили розкопки у селах Стрийщини, але місце поховання гетьмана там не знайшли:

"Тоді з 2003 року переключився у село Руда, де маєток Івана Виговського, і тут почав досліджувати території. За різними дослідженнями я зрозумів, що Івана Виговського після розстрілу 15 березня 1664 року було поховано на території його маєтку",розповів Василь Рудей журналістам Суспільне. Львів.

Одне з можливих місць перепоховання гетьмана - це кладовище поблизу стародавньої церкви XVIII століття. На початку листопада його територію скануватимуть. 

Іван Виговський (бл. 1608-1664) - український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657-1659), Великий гетьман Руський (1658-1659). Арештований поляками і козаками гетьмана Павла Тетері. Страчений у ніч з 16 на 17 березня поблизу села Вільховець.

 

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.