На Львівщині відновили пошуки праху гетьмана Івана Виговського

У селі Руда, що на Львівщині, поновили пошуки праху гетьмана Івана Виговського.

Про це повідомляє Стрийська районна державна адміністрація.

Навколо пошуків праху гетьмана Івана Виговського об'єдналися науковці, представники місцевої влади та члени пошукових організацій. 

"У селі Руда Гніздичівської громади відбулося перше виїзне засідання координаційної ради. Слід зазначити, що є кілька версій щодо поховання легендарного гетьмана, але точне місце його захоронення на сьогодні достеменно невідоме", - йдеться у повідомленні.

Археолог Василь Рудей із 1999 до 2006 року шукав прах гетьмана Івана Виговського. Розкопки проводили розкопки у селах Стрийщини, але місце поховання гетьмана там не знайшли:

"Тоді з 2003 року переключився у село Руда, де маєток Івана Виговського, і тут почав досліджувати території. За різними дослідженнями я зрозумів, що Івана Виговського після розстрілу 15 березня 1664 року було поховано на території його маєтку",розповів Василь Рудей журналістам Суспільне. Львів.

Одне з можливих місць перепоховання гетьмана - це кладовище поблизу стародавньої церкви XVIII століття. На початку листопада його територію скануватимуть. 

Іван Виговський (бл. 1608-1664) - український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657-1659), Великий гетьман Руський (1658-1659). Арештований поляками і козаками гетьмана Павла Тетері. Страчений у ніч з 16 на 17 березня поблизу села Вільховець.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.