Служба зовнішньої розвідки України опублікувала збірку про українську еміграцію 1940–1970-х років

Служба зовнішньої розвідки України представляє збірку «Українська еміграція 40–70-х років минулого століття в архівних документах радянських спецслужб», підготовлену Галузевим державним архівом СЗРУ.

Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.

Діяльність радянських репресивних органів досліджена ще недостатньо. Ця тема тривалий час була закритою, а архіви чк/дпу/нквс/мдб/кдб срср не були доступними для науковців і публіцистів, а також усіх, хто цікавиться історією України.

Як результат перегляду, розсекречення та вивчення архівних справ – до цього тематичного видання відібрано окремі матеріали, які свідчать про цілеспрямовану роботу органів чк/дпу/нквс/мдб/кдб срср зі стеження за діячами української еміграції, політики, науки, культури, їхніми близькими і рідними за кордоном, збирання інформації про місця їхнього проживання, пересування, проведення заходів та планування спеціальних операцій із їхньої компрометації.

У збірнику вперше в науковий обіг вводяться надзвичайно цікаві архівні документи, що допомагають відкрити нові сторінки історії України. Так, до цього видання увійшли здебільшого окремі довідки, повідомлення, доповідні записки радянської розвідки.

Загалом опубліковано 143 документи з дотриманням хронології. Кожен документ має назву і відповідні пошукові відомості, де зазначено номер фонду, справи, тому та аркушу ГДА СЗРУ.

Частина перша

Частина друга

Частина третя

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.