Інститут нацпам'яті спростовує міфи про 28 жовтня

28 жовтня відзначають День визволення України від фашистських загарбників.

Указом Президента України від 20 жовтня 2009 року № 836 в Україні встановлено День визволення України від фашистських загарбників. Його відзначають щорічно 28 жовтня.

Однак у фразі "Радянські війська визволили Україну від фашистських загарбників 28 жовтня 1944 року" закладені два міфи та одна неточність.

Неточність полягає в тому, що некоректно використовувати термін "фашисти" до гітлерівського режиму, який був нацистським.

Міф перший. Україну не визволили від окупантів, а тільки вигнали їх. Після того, як гітлерівські війська вигнали з України, свобода та волі для її населення не настали. Нацистський окупаційний режим змінився більшовицьким окупаційним режимом.

Міф другий. 28 жовтня — це не точна дата вигнання гітлерівців з території України, адже останні бої з нацистськими окупантами на території сучасної України відбулися майже на місяць пізніше. 28 жовтня 1944 року радянські війська лише розпочали бої за місто Чоп. Боротьба на цій ділянці розтягнулася аж до 25-26 листопада — саме тоді нацистські окупанти були вигнані з України остаточно.

Читайте більше у інформаційних матеріалах УІНП. 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.