АНОНС: Дискусія "Історія українських Майданів від Помаранчевої революції до Революції Гідності"

29 жовтня у столиці відбудеться дискусія "Історія українських Майданів від Помаранчевої революції до Революції Гідності" в Інфоцентрі Музею Майдану.

Напередодні відзначення річниці Майданів згадаємо історію Помаранчевої революції й Революції Гідності, передумови та причини протестів. Разом із безпосередніми учасниками подій обговоримо зокрема таке:

- Що призвело до Помаранчевої революції?

- Яку роль події 2004 та 2013 року відіграли у становленні громадянського суспільства в Україні? Як події Помаранчевого майдану вплинули на подальшу історію країни?

- Чому та як пов'язано події Помаранчевої революції й Революції Гідності? У чому полягає феномен Євромайдану – найбільшого протесту в новітній історії України?

Про перебіг і наслідки протестів розповідатимуть та дискутуватимуть:

Анжеліка Рудницька, співачка, телеведуча, громадська діячка, волонтерка, учасниця трьох українських Майданів

Володимир В'ятрович, історик, громадський діяч, народний депутат України IX скликання
Тарас Шамайда, громадський діяч, співкоординатор руху "Простір свободи"

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Модеруватиме розмову Ольга Сало, заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності.

Коли: 29 жовтня, 17:30

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, 2-й поверх Будинку профспілок)

Вхід вільний за попередньою реєстрацією https://forms.gle/H147qgZhdDPRVH93A

Онлайн-трансляцію заходу можна буде переглянути:

на фейсбук-сторінках Музею Майдану та Інформаційно-виставкового центру
https://www.facebook.com/maidanmuseum.org
https://www.facebook.com/infocentre.maidanmuseum

на ютуб-каналі Музею Майдану
https://www.youtube.com/@maidan_museum

Організатор: Національний музей Революції Гідності

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.