АНОНС: Круглий стіл "Депортації населення - інструмент російської імперської політики"

28 жовтня у Києві відбудеться круглий стіл "Депортації населення - інструмент російської імперської політики".

Про це інформує УІНП.

Український інститут національної пам'яті спільно з кафедрами історії Центральної та Східної Європи та новітньої історії України Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка організовують круглий стіл покликаний зібрати експертів, які спеціалізуються на дослідженні депортацій народів, до якого часто вдавалися різні форми російської імперської влади протягом тривалого часу. Починаючи від кінця XVIII століття інструментами депортацій користувалися російські самодержці, в XX столітті радянська тоталітарна влада, а в наш час - путінський рашистський режим. Відтак витоки тих процесів, які характеризують сучасну російську політику слід шукати в минулому.

Теми до обговорення:

  1. Використання практики примусового переселення народів в російській імперії як механізм колонізаторської політики

  2. Реалізація політики депортації радянською владою як знаряддя знищення проявів державності на колишніх землях російської імперії та в умовах створення радянської імперії (1918-30-ті роки XX ст.)

  3. Депортація у повоєнну добу: примусове переселення народів Балтії та України як ознака посилення тоталітарної політики в СРСР

  4. Сучасна практика окупаційної влади щодо примусового переселення українців в ході російсько-української війни (2014-2024)

Заявлені експерти: 

  • Ярослав Юрчишин,  народний депутат України 
  • Володимир В'ятрович, народний депутат України
  • Микита Потураєв, народний депутат України. Голова комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики
  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'ятіАндрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ
  • Роман Кабачій, старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війніОлег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України
  • Олег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України
  • Ірина Малацай, завідувачка кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олена Ляпіна, доцентка кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • В'ячеслав Мордвінцев, професор кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Андрій Руккас, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олексій Антонюк, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Світлана Мотрук, доцентка кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Сергій Гуменний, асистент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка,
  • Потьомка Роман, історик І категорії кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олена Чернишевич, доцентка кафедри Новітньої історії України  історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олександр Даниленко, професор кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Владислав Гаврилов, молодший науковий співробітник ДУ "Інститут всесвітньої історії НАН України".
  • Андрій Іванець, історик, публіцист
  • Богдан Короленко, головний спеціаліст відділу аналізу та оцінки тоталітарних режимів та імперської політики Управління наукового та інституційного забезпечення політики національної пам'яті УІНП
  • Роман Подкур, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України
  • Тамара Вронська, провідна наукова співробітниця Інституту історії НАН України

Де: Укрінформ

Коли: 28 жовтня з 12:00 до 14:00

 

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».