АНОНС: Круглий стіл "Депортації населення - інструмент російської імперської політики"

28 жовтня у Києві відбудеться круглий стіл "Депортації населення - інструмент російської імперської політики".

Про це інформує УІНП.

Український інститут національної пам'яті спільно з кафедрами історії Центральної та Східної Європи та новітньої історії України Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка організовують круглий стіл покликаний зібрати експертів, які спеціалізуються на дослідженні депортацій народів, до якого часто вдавалися різні форми російської імперської влади протягом тривалого часу. Починаючи від кінця XVIII століття інструментами депортацій користувалися російські самодержці, в XX столітті радянська тоталітарна влада, а в наш час - путінський рашистський режим. Відтак витоки тих процесів, які характеризують сучасну російську політику слід шукати в минулому.

Теми до обговорення:

  1. Використання практики примусового переселення народів в російській імперії як механізм колонізаторської політики

  2. Реалізація політики депортації радянською владою як знаряддя знищення проявів державності на колишніх землях російської імперії та в умовах створення радянської імперії (1918-30-ті роки XX ст.)

  3. Депортація у повоєнну добу: примусове переселення народів Балтії та України як ознака посилення тоталітарної політики в СРСР

  4. Сучасна практика окупаційної влади щодо примусового переселення українців в ході російсько-української війни (2014-2024)

Заявлені експерти: 

  • Ярослав Юрчишин,  народний депутат України 
  • Володимир В'ятрович, народний депутат України
  • Микита Потураєв, народний депутат України. Голова комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики
  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'ятіАндрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ
  • Роман Кабачій, старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війніОлег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України
  • Олег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України
  • Ірина Малацай, завідувачка кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олена Ляпіна, доцентка кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • В'ячеслав Мордвінцев, професор кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Андрій Руккас, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олексій Антонюк, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Світлана Мотрук, доцентка кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Сергій Гуменний, асистент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка,
  • Потьомка Роман, історик І категорії кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олена Чернишевич, доцентка кафедри Новітньої історії України  історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олександр Даниленко, професор кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Владислав Гаврилов, молодший науковий співробітник ДУ "Інститут всесвітньої історії НАН України".
  • Андрій Іванець, історик, публіцист
  • Богдан Короленко, головний спеціаліст відділу аналізу та оцінки тоталітарних режимів та імперської політики Управління наукового та інституційного забезпечення політики національної пам'яті УІНП
  • Роман Подкур, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України
  • Тамара Вронська, провідна наукова співробітниця Інституту історії НАН України

Де: Укрінформ

Коли: 28 жовтня з 12:00 до 14:00

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.