Діячі мистецтва звернулися до ЮНЕСКО з проханням відтермінувати демонтаж пам'ятників в Одесі

Митці вважають, що деколонізацію потрібно відтермінувати до завершення війни.

Про це йдеться у зверненні до генеральної директорки ЮНЕСКО Одрі Азулай.

Митці зазначили, що рішення щодо демонтажу пам'ятників і перейменування топонімів ухвалили без публічних консультацій.

"Можна багато говорити про деколонізацію України, але щодо Одеси, більша частина історичного центру якої була побудована під російською імперською адміністрацією, ця програма стирання є небезпечно слизькою дорогою. Поспішне застосування цього нового законодавства, яке залишає широкий простір для неоднозначного тлумачення, ставить під загрозу значні частини всесвітньої спадщини Одеси та її поліфонічного космополітичного духу", — йдеться в документі.

Наразі звернення підписали 118 діячів. Серед них головний диригент Одеського філармонійного оркестру Гобарт Ерл, голова наукового відділу Одеського художнього музею Кирило Ліпатов, донька Ісака Бабеля Лідія та онук письменника Андрій Маляєв-Бабель, журналіст і громадський діяч Леонід Штекель, художник Михайло Рева.

Ініціатором звернення був Віталій Оплачко. До ЮНЕСКО вирішили звернутися після консультації із французькими юристами. 

Лист митців до Гендиректорки ЮНЕСКО Одре Азуле під заголовком "Збережемо культурну спадщину Одеси" опублікувало італійське видання Il Foglio.

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.