На Львівщині подали позов до суду через демонтаж радянського пам’ятника

Мешканець Белзької громади на Львівщині подав позов до суду на органи влади, бо вважає незаконним демонтаж пам'ятника радянському солдату.

Про це повідомив перший заступник голови Львівської ОВА Андрій Годик.

Як вказано у рішенні Львівського окружного адмінсуду від 10 жовтня, позов подав Василь Б., мешканець села Домашів Шептицького району (колишнього Червоноградського). Чоловік вважав, що пам'ятник радянському солдату, встановлений у його селі, знесли незаконно влітку 2023 року у межах декомунізації.

Відтак він вимагав, аби цей демонтаж суд визнав незаконним, а також зобов'язав Львівську ОВА та Белзьку міську раду встановити на цьому місці новий монумент, але уже українському воїну.

"Пам'ятник у формі невідомого солдата [у селі Домашів] був засобом пропаганди російської імперської політики, містив її символіку, а також глорифікував та виправдовував колоніальну політику ворога, був встановлений на етнічній території поновленого українського народу як символ його підкорення", – пояснювали свою позицію у Львівській ОВА.

Суд погодився з такими аргументами і постановив, що знесення цього пам'ятника не суперечить чинному законодавству України. Зрештою Львівський окружний адмінсуд повністю відмовив у задоволенні позову Василя Б. На рішення ще можна подати апеляцію.

Варто зазначити, що Львівська область стала першою в Україні, яка позбулась радянської монументальної спадщини. останній радянський пам'ятник на території Львівщини знесли наприкінці 2023 року.

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.