У Львові відкрили меморіальну дошку історику Івану Крип'якевичу

Таблицю встановили на фасаді будинку Наукового товариства імені Тараса Шевченка на вулиці Винниченка, 24, в якому працював історик.

Про це повідомляє Львівська обласна рада.

Автор бронзової меморіальної дошки – скульптор Іван Брезвин. На ній зображені історичні постаті та місця, описані Іваном Крип'якевичем: Король Данило, Богдан Хмельницький, вежа Холма, батько Івана Крип'якевича – історик-священик Петро-Франц, учитель історика – Михайло Грушевський, Митрополит Андрей Шептицький, Василь Стус, Степан Бандера.

"Іван Крип'якевич був залюблений у дві теми: історія війська запорозького та національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Загалом науковий доробок історика нараховує близько 800 позицій з різних періодів історії України. Іван Крип'якевич здобув авторитет як популяризатор історичних знань. Він наголошував – кожен українець повинен знати історію свого народу", – зазначив на відкритті директор Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України Ігор Соляр.

Відкрили меморіальну дошку Голова Наукового товариства імені Тараса Шевченка, академік Роман Кушнір, голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради Святослав Шеремета, родичка Івана Крип'якевича, громадська діячка, художниця і співзасновниця Доброчинного Фонду святого Володимира Олександра Крип'якевич-Цегельська.
"Майже сотня людей збирали кошти на таблицю. Це не був один донор, спонсор чи влада, це люди, які хотіли вшанувати пам'ять історика-державотворця Івана Крип'якевича. Автора історії, за яку вивозили в Сибір, якщо знаходили таку книжку. І багато з ваших родин знають, наскільки небезпечна було тримати в хаті таку книжку Мрію на майбутнє про меморіальний музей Івана Крип'якевича, в якому будуть зберігатися особисті речі історика", – зазначила Леся Крип'якевич.

До встановлення таблиці долучилися родина історика, Інститут Українознавства ім. І. Крип'якевича, Фонд св. Володимира та кількадесят доброчинців. 

Серед зображених на таблиці – правнук Івана Крип'якевича, 26-річний військовослужбовець Артемій Димид, який загинув у 2022 році під час російського мінометного обстрілу на Миколаївщині. 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.