УІНП планує провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії у відповідь на звернення польських громадян

Український інститут національної памʼяті має намір включити пошукові роботи на території Рівненської області до плану роботи та заходів на 2025 рік.

Про це йдеться на сайті УІНП.

У цьому році Український інститут національної памʼяті почав отримувати звернення від польських громадян щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків їхніх членів родин. Зокрема, було отримано запит щодо проведення таких робіт на території Рівненської області.

"УІНП залишається відкритим до взаємодії з польськими інституціями у сфері пошуку, збереження і догляду за місцями памʼяті українців у Польщі та поляків в Україні. Проте з огляду на те, що офіційні міжінституційні механізми щодо розв'язання проблемних питань з польською стороною в питаннях відновлення та збереження місць пам'яті вже тривалий час не діють (зокрема, робочі групи між інститутами пам'яті та міністерствами, до повноважень яких належать питання  культури), УІНП схиляється до рішення піти назустріч інтересам громадян Польщі та у порядку виключення безпосередньо взяти на себе роль координатора у проведенні пошукових робіт на запит польських громадян із запрошенням польської сторони в ролі спостерігача", – коментує голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович.

У реалізації цього рішення Інститут взаємодіятиме з Державною міжвідомчою комісією з увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій і Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, до повноважень яких належать питання видання дозволів на проведення пошукових робіт, ексгумацій та облаштування пам'ятників, пам'ятних знаків, меморіалів, а також зі спеціалізованими організаціями, які мають право на проведення таких робіт в Україні.

УІНП планує навесні 2025 року, до початку сезону пошукових та ексгумаційних робіт, додатково підготувати й оприлюднити розʼяснення про алгоритм звернення щодо проведення таких робіт українською і польською мовами.

Також Інститут звернувся до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з пропозицією передбачити в державному бюджеті на 2025 рік бюджетну програму "Збереження місць пам'яті", метою якої буде проведення відповідних досліджень та робіт, зокрема і на місцях пам'яті польського народу.

Нагадаємо, що попри неодноразові кроки української сторони на зустріч польській (щонайменше тричі з 2019 року польській стороні надавалися дозволи на проведення робіт та досліджень на польських місцях пам'яті в Україні) – запит України на відновлення меморіальної таблиці на похованні воїнів УПА на горі Монастир залишається не виконаним. Відновлення таблиці у первинному вигляді з зазначенням імен похованих у цій братській могилі було предметом переговорів на найвищому рівні президентів України та Польщі.

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.