УІНП планує провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії у відповідь на звернення польських громадян

Український інститут національної памʼяті має намір включити пошукові роботи на території Рівненської області до плану роботи та заходів на 2025 рік.

Про це йдеться на сайті УІНП.

У цьому році Український інститут національної памʼяті почав отримувати звернення від польських громадян щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків їхніх членів родин. Зокрема, було отримано запит щодо проведення таких робіт на території Рівненської області.

"УІНП залишається відкритим до взаємодії з польськими інституціями у сфері пошуку, збереження і догляду за місцями памʼяті українців у Польщі та поляків в Україні. Проте з огляду на те, що офіційні міжінституційні механізми щодо розв'язання проблемних питань з польською стороною в питаннях відновлення та збереження місць пам'яті вже тривалий час не діють (зокрема, робочі групи між інститутами пам'яті та міністерствами, до повноважень яких належать питання  культури), УІНП схиляється до рішення піти назустріч інтересам громадян Польщі та у порядку виключення безпосередньо взяти на себе роль координатора у проведенні пошукових робіт на запит польських громадян із запрошенням польської сторони в ролі спостерігача", – коментує голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович.

У реалізації цього рішення Інститут взаємодіятиме з Державною міжвідомчою комісією з увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій і Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, до повноважень яких належать питання видання дозволів на проведення пошукових робіт, ексгумацій та облаштування пам'ятників, пам'ятних знаків, меморіалів, а також зі спеціалізованими організаціями, які мають право на проведення таких робіт в Україні.

УІНП планує навесні 2025 року, до початку сезону пошукових та ексгумаційних робіт, додатково підготувати й оприлюднити розʼяснення про алгоритм звернення щодо проведення таких робіт українською і польською мовами.

Також Інститут звернувся до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з пропозицією передбачити в державному бюджеті на 2025 рік бюджетну програму "Збереження місць пам'яті", метою якої буде проведення відповідних досліджень та робіт, зокрема і на місцях пам'яті польського народу.

Нагадаємо, що попри неодноразові кроки української сторони на зустріч польській (щонайменше тричі з 2019 року польській стороні надавалися дозволи на проведення робіт та досліджень на польських місцях пам'яті в Україні) – запит України на відновлення меморіальної таблиці на похованні воїнів УПА на горі Монастир залишається не виконаним. Відновлення таблиці у первинному вигляді з зазначенням імен похованих у цій братській могилі було предметом переговорів на найвищому рівні президентів України та Польщі.

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди".

 

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.