Естонія визнала геноцидом депортацію кримських татар 1944 року

Парламент Естонської Республіки схвалив Заяву про визнання депортації кримськотатарського народу радянським режимом у 1944 році актом геноциду.

Про це повідомили на сайті естонського парламенту.

У Заяві засуджується масове винищення кримських татар та їх насильницька депортація з Кримського півострова. Також в документі підкреслюється, що РФ після окупації Криму у 2014 році продовжує політику геноциду проти кримських татар, спрямовану на знищення їхньої ідентичності.

"Російська Федерація продовжує провадити в окупованому 2014 року Криму щодо кримських татар політику геноциду, застосовану в Радянському Союзі, метою якої є знищити ідентичність кримських татар та стерти їхню історичну та культурну спадщину", – вказано у повідомленні.

У заяві також йдеться про відновлення державного суверенітету України на території, яку РФ окупувала під час збройної агресії, яка розпочалася 2014 року, та наголошує, що Крим є невідʼємною частиною України.

Естонська Республіка стала шостою країною, яка визнала депортацію кримськотатарського народу геноцидом.

18 травня 1944 рокурадянський режим розпочав депортацію кримськотатарського народу з Криму. Упродовж трьох днів десятками залізничних вагонів було насильно вивезено близько 200 тисяч кримських татар в Середню Азію.

 
"Потяг смерті". Картина Рустема Емінова

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.