Естонія визнала геноцидом депортацію кримських татар 1944 року

Парламент Естонської Республіки схвалив Заяву про визнання депортації кримськотатарського народу радянським режимом у 1944 році актом геноциду.

Про це повідомили на сайті естонського парламенту.

У Заяві засуджується масове винищення кримських татар та їх насильницька депортація з Кримського півострова. Також в документі підкреслюється, що РФ після окупації Криму у 2014 році продовжує політику геноциду проти кримських татар, спрямовану на знищення їхньої ідентичності.

"Російська Федерація продовжує провадити в окупованому 2014 року Криму щодо кримських татар політику геноциду, застосовану в Радянському Союзі, метою якої є знищити ідентичність кримських татар та стерти їхню історичну та культурну спадщину", – вказано у повідомленні.

У заяві також йдеться про відновлення державного суверенітету України на території, яку РФ окупувала під час збройної агресії, яка розпочалася 2014 року, та наголошує, що Крим є невідʼємною частиною України.

Естонська Республіка стала шостою країною, яка визнала депортацію кримськотатарського народу геноцидом.

18 травня 1944 рокурадянський режим розпочав депортацію кримськотатарського народу з Криму. Упродовж трьох днів десятками залізничних вагонів було насильно вивезено близько 200 тисяч кримських татар в Середню Азію.

 
"Потяг смерті". Картина Рустема Емінова

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.