У Львові відкриють Центр сучасної історії ім. Миколи Гаєвого на честь загиблого Героя

17 жовтня у Львові відбудеться відкриття Центру сучасної історії ім. Миколи Гаєвого - випускника Гуманітарного факультету УКУ, який загинув на Курському напрямку 27 серпня 2024 року.

Про це повідомили в УКУ.

Мета засновників – створити якісне середовище для наукової роботи молодих дослідників, де вони зможуть розвиватися під проводом колег-наставників. Очолить центр доктор історичних наук, професор УКУ, історик Ярослав Грицак. Серед наукових співробітників – професор кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ Олександр Зайцев, науковці з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана

"В УКУ налагоджені контакти з групою німецьких дослідників, які займаються історією України ХХ ст., зокрема, дослідженням нацистського і радянського режимів в Україні. Тому ми разом вирішили розпочати проєкт, який стосуватиметься війни і насильства в Україні. Це тема, на жаль, зараз повторюється у дуже трагічний і жахливий спосіб – в час війни Росії проти України. Проблема виникла не сьогодні. Вона має історичне коріння. Тому є глибокий сенс у тому, щоб вивчати історію ХХ ст. України та Європи, аби краще зрозуміти цю війну через призму попередніх воєн і визначити, які можуть бути сценарії виходу з цієї ситуації", – розповідає керівник Центру сучасної історії ім. Миколи Гаєвого, професор Ярослав Грицак.

Для заснування центру УКУ та Мюнхенський університет здобули дослідницький грант від Федерального міністерства освіти та досліджень Німеччини (BMBF). Наукова конференція з нагоди відкриття Центру запланована на 17 жовтня у  Львові. Почесною промовицею стане канадська історикиня, професорка Оксфордського університету Маргарет Макміллан, яка прочитає лекцію "Using History to Understand the Present".

Центр сучасної історії має ім'я випускника Гуманітарного факультету УКУ Миколи Гаєвого, який загинув 27 серпня 2024 року під час Курської операції. 28-річний історик мав працювати в установі після перемоги. 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.