АНОНС: Розмова з Мирославом Шкандрієм "Як Україна впливає на деколонізаційний процес"

15 жовтня у Харкові відбудеться публічна зустріч з канадським істориком Мирославом Шкандрієм на тему "Як Україна впливає на деколонізаційний процес".

Про це повідомив Вахтанг Кіпіані.

13 Бригада Національної гвардії України "Хартія" продовжує цикл публічних зустрічей "Як подолати Росію: спитай в історика". 

Мирослав Шкандрій - канадський професор, автором книжок "В обіймах імперії. Література й імперський дискурс від наполеонівської до постколоніальної доби", "Модерністи, марксисти і нація. Українська літературна дискусія 1920-х років", "In the Maelstrom. The Waffen-SS 'Galicia' Division and Its Legacy".

Модеруватиме захід історик, журналіст, сержант 13-ї бригади Хартія НГУ Вахтанг Кіпіані.

Коли: 15 жовтня, 18:00

Де: м. Харків, YermilovCentre, майдан Свободи, 4

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.