IN MEMORIAM: Відійшов у вічність член ОУН-б і Конгресу Українських Націоналістів Тарас Процев'ят

На 63-му році життя помер Тарас Процев’ят - народний депутат 2-го скликання, кандидат історичних наук, член президії Головного проводу Конгресу Українських Націоналістів, заступник голови Київської міської організації Товариства "Меморіал" імені Василя Стуса.

 Про це написав на своїй сторінці у Фейсбук політик і громадський діяч Михайло Ратушний.

"Друг Тарас стояв біля початків процесу повернення ОУН (б) в Україну із діаспори, був серед членів-засновників Конгресу Українських Націоналістів, депутатом Верховної Ради України ІІ скликання, активістом Товариств Лева , Меморіалу… Особливо хотів би відзначити його роль, разом із Романом Круциком, у врятуванні сім'ї Джохара Дудаєва з охопленої вогнем Ічкерії, до якої у 1995 році було доставлено вантаж понад 40 тон гумдопомоги з дружньої України", – написав Ратушний.

Тарас Процев'ят народився 12 серпня 1962 року у місті Львів. У 1979—1984 роках був студентом архітектурного факультету Львівського політехнічного інституту.

У 1984—1986 роках — старший науковий працівник наукового відділу Музею народної архітектури та побуту у місті Львові. У 1986—1989 роках — аспірант Інституту етнології та антропології АН СРСР у Москві.

З 1988 року Тарас Процев'ят — член ради Українського товариства "Славутич" та Українського молодіжного клубу. У 1989—1994 роках був науковим працівником відділу етнографії Інституту народознавства НАН України. 

У 1992—1995 роках — член Головного проводу Конгресу Українських Націоналістів, член Президії Головного Проводу Конгресу Українських Націоналістів.

Народний депутат України 2-го демократичного скликання з квітня 1994 до квітня 1998 року. З 1991 Тарас Процев'ят – член Наукового товариства імені Шевченка. З 1992  – член Спілки архітекторів України.

Тарас Процев'ят також був заступником голови Київської міської організації Товариства "Меморіал" імені Василя Стуса. Автор та співавтор понад 300 наукових та науково-популярних праць. 

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.