У Львові відкрили літературну резиденцію імені родини Калинців

У Львові вперше в Україні на базі бібліотеки відкрили літературну резиденцію.

Про це повідомили у Львівській муніципальній біблітеці.

Літературна резиденція у Львові стала першою в Україні, яку відкрили на базі бібліотеки. У ній сучасні українські письменники, поети, дослідники довкололітературних процесів продовжать роботу попередників.

"Передача приміщення літературної майстерні в якій, свого часу, працювали Ярослав Дашкевич, Ірина та Ігор Калинці на баланс бібліотеки було рішенням родини Калинців задля того, щоб простір працював для громади, щоб вклад дисидентів в наше незалежне сьогодні, за яке ми боримося, пам'ятали, щоб праці та здобутки шістдесятників переосмислювали та вносили нових контекстів. Усе, щоб червона нитка пам'яті не переривалася", – зазначили у Львівській муніципальній біблітеці.

На відкритті був присутній поет і політв'язень Ігор Калинець. 1972 року за участь у дисидентському русі Калинця засудили на 6 років ув'язнення у Пермських концтаборах суворого режиму й 3 роки заслання. Заслання поет відбував разом із дружиною Іриною Стасів-Калинець на Забайкаллі. Ірина Калинець відійшла у вічність через важку хворобу 31 липня 2012 року.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.