На Волині знайшли трафарети, які ймовірно належали ОУН і УПА

Металеві таблички знайшли в селі Ощів Горохівської територіальної громади.

Про це Район.Історія розповів директор музею Олег Дергай.

Трафарети випадково розкопали на одному з обійсть під час будівництва. Вони пролежали в землі на глибині 1,5 метра не менше 80 років. 

"Найімовірніше трафарети використовували для написів на стінах. Про це свідчать цвяхи більших та менших розмірів, призначені для кріплення. Таблиці є досить об'ємними. В основному – 53 на 25 сантиметрів, що дозволяло вмістити великий обсяг тексту. Написи на трафаретах – українською та російською мовами. Останньою – звернення до росіян із закликом повалити більшовицьку владу та створити свою незалежну державу", – розповів Олег Дергай.

Замість російської літери "и" в написах на табличках часто використовується українська "і". Це дозволяє припускати, що людина, причетна до написання даних пропагандистських текстів володіла російською мовою недосконало.

Не меншої уваги заслуговує манера виготовлення трафаретів. Наочним прикладом є елементи укріплення пошкоджених або невдало написаних літер. Такими, зокрема, є алюмінієві та мідні дротики, а також звичайні металеві заклепки.

"Дані таблички, ймовірно, належали повстанцям Горохівської округи ОУН-УПА та використовувалися від 1943 року. Вони містили заклики до свободи і незалежності. Зокрема, спонукали народ боротися з радянськими й німецькими окупантами", – пояснив Олег Дергай.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.