IN MEMORIAM: помер історик та голова луганської "Просвіти" Володимир Семистяга

На 75-му році життя помер історик, громадський діяч, голова луганської "Просвіти" Володимир Семистяга, який у 2014 майже два місяці провів у полоні бойовиків.

Про це повідомив член Національної спілки письменників України Євген Букет.

"Усе своє життя Володимир Семистяга присвятив утвердженню української державності. Історик за фахом, він досліджував нацистський окупаційний режим на теренах Луганщини, а відчув на собі російський. 55 днів науковець перебував у полоні бійців "ЛНР" за свою проукраїнську позицію та допомогу українській армії", – написав Євген Букет.

Семистяга був старшим викладачем кафедри історії України в Луганському державному університеті. Очолював Луганське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта". Він також був головним редактором видання "Бахмутський шлях".

У 2008 році Семистяга отримав почесне звання Заслуженого працівника освіти України. А у 2016 році — став лауреатом Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка.

У 2014 році після початку бойових дій на Донбасі Семистяга 55 днів провів у полоні бойовиків угруповання "ЛНР".

"Він розповідав мені, як його намагався вербувати полковник ФСБ РФ. Обіцяв вивезти до Ростова, створити всі умови для наукової діяльності і досліджень історії, але вже під диктовку роспропаганди. У такий спосіб намагалися використати добре імʼя українського історика для просування наративів руского міра. Після рішучої відмови Семистягу вивели на розстріл. Демонстративний. В українській пресі тоді навіть зʼявилася інформація про те, що в катівнях ЛНР загинув відомий історик, і дехто з народних депутатів та інших українських діячів пропонували посмертно присвоїти йому звання Героя України", - написав на своїй сторінці у Фейсбук дослідник історії спецслужб Олександр Скрипник.

Історію Володимира Семистяга окремою сюжетною лінією Олександр Скрипник вписав у свій документальний роман "Розстріляний на Донбасі "за ізмєну росії". Після звільнення Семистяга переїхав у Вишгород, що у Київській області, де брав активну участь у роботі регіонального об'єднання "Просвіти". 

Прощання з Володимиром Семистягою відбудеться 1 жовтня у Вишгороді на Київщині. На 11:00 заплановане відспівування у капличці на території районної лікарні (вулиця Кургузова, 1), о 12:00 — поховання.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.