У львівському скансені "Шевченківський гай" відкрили інформаційно-освітній центр

У Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького у Львові відкрили інформаційно-освітній центр.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Будівля простору – інклюзивна та безбар'єрна, у ній обладнані пандуси та доріжки для пересування на кріслі колісному, вбиральня для маломобільних людей, понижена стійка на касі, а також кімната догляду за немовлятами. Загальна площа центру – понад 1000 кв.м.

"Ми відкриваємо не лише будівлю – а цілу зону, адже зайшовши сюди, ви відкриваєте для себе те, чого не було раніше. Це нові доступні доріжки, нові об'єкти, кімната матері і дитини, дитячий освітній простір, нові доступні вбиральні для людей з інвалідністю. І дуже важливим для нас є нове велике доступне укриття, адже живемо в час війни, і саме це укриття – одна з вагомих причин, чому цей проєкт був для нас потрібний", — розповів директор музею Михайло Закопець.

Площа укриття становить понад 130 кв.м. Під час тривоги воно може прихистити близько 200 людей.

Шевченківський гай – це музей народної архітектури та побуту просто неба, розташований на території в 60 га і умовно поділений на шість етнографічних зон: бойківську, лемківську, гуцульську, буковинську, подільську, волино-подільську.

Експозиція музею налічує близько 120 пам'яток народної архітектури із західних регіонів України. У житлових та господарчих приміщеннях знаходяться предмети домашнього повсякденного вжитку, сільськогосподарські та ремісничі реманенти і транспортні засоби.

 

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.