В Одесі з'явилася вулиця Ніни Строкатої, проспект Князя Володимира Великого, сквер Юрія Іллєнка

В Одесі перейменували десятки топонімів на честь дисидентів, діячів часів УНР та загиблих на війні з Росією.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомляє проєкт Деколонізація. Україна.

Вулицю Буніна в Одесі перейменували на честь української дисидентки, радянського мікробіолога та імунолога Ніни Строкатої. Вона була учасницею дисидентського руху в СРСР, співзасновницею Української Гельсінської групи.

Вулиця на честь радянського льотчика Сигізмунда Леваневського відтепер матиме назву Січових стрільців.

Вулицю Жуковського перейменували на честь Святослава Караванського - українського мовознавця, поета, перекладача, автора самвидаву, в'язня радянських таборів.

Одну з вулиць перейменували на честь вулиця Всеволода Змієнка - генерал-хорунжого Армії УНР, одиного з організаторів військової спецслужби Державного Центру УНР в екзилі. 

Проспект Добровольського в Одесі перейменовано на честь Князя Володимира Великого. А проспект Гагаріна на проспект Лесі Українки.

В місті буде провулок Івана Луценка, названий на честь лікаря, громадського, політичногоі військового діяча України, історика козацької доби. Він брав активну участь у створенні в одеської "Просвіти". Саме з його наказу в Одесі вперше піднято український стяг, як символ української державності. З одеської газети "Боротьба" відомо, що влітку 1918 року Іван Луценко брав участь в організації першої в Одесі української національної книгозбірні, до якої віддав частину власної бібліотеки.

Також з'явився провулок Госпітальєрів, Сергія Коновалова та Ігоря Балмагії, які загинули на війні. А замість бульвару Жванецького буде бульвар Військово-морських сил.

Відтепер в Одесі також є сквер Юрія Іллєнка - українського кінооператора, кінорежисера та сценариста.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.