АНОНС: Міжконфесійний молитовний захід на вшанування жертв Бабиного Яру

29 вересня — День пам'яті жертв Бабиного Яру.

Про це інформує УІНП.

Цього року ми вшановуємо 83-ті роковини від початку масових розстрілів, які відбулися 29-30 вересня 1941 року. Щоб зберегти пам'ять про трагічні події в Бабиному Яру, Світовий Конґрес Українців та Український інститут національної пам'яті запрошують вас долучитися до міжконфесійного молитовного заходу.

На заході будуть присутні представники християнських та іудейських громад, органів влади та громадськості. Разом ми згадаємо жертв Бабиного Яру та вшануємо їх пам'ять хвилиною мовчання та покладанням лампадок і символічних камінців.

Коли: 29 вересня 2024 року о 16:00

Де: Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр", біля пам'ятника "Менора"

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.