АНОНС: У Києві відбудеться наукова конференція "Національний український музей: часи, люди, долі"

Наукова конференція відбудеться в у Національному художньому музеї України 8–9 жовтня 2024 року.

Національний художній музей України спільно з Національним музеєм історії України та Національним музеєм декоративного мистецтва України до 125-річчя заснування запрошують на спільну наукову конференцію "Національний український музей: часи, люди, долі".

"5 (17) серпня 1899 року в п'яти залах Київського міського музею старожитностей і мистецтв відкрилась перша виставка, присвячена ХІ археологічному з'їзду. З цього моменту розпочалась історія трьох провідних музеїв України – Національного художнього музею України, Національного музею історії України та Національного музею декоративного мистецтва України", – йдеться в повідомленні.

Конференція присвячена історії Міського музею старожитностей і мистецтв й раніше невідомим сторінкам будівництва музею, формуванню колекцій, відділу "Старий Київ", історії бібліотеки, проєкту Миколи Біляшівського "Національний український музей", співробітникам, які жили і працювали в музеї.
 
Конференція має охопити широке коло питань з історії Київського міського музею та музеїв, які виникли на його основі, а також з розвитку музейної справи в Україні. 
 
Конференція відбудеться у змішаному форматі: офлайн і онлайн. За результатами роботи планується підготовка збірника матеріалів конференції із розміщенням на офіційних сайтах НХМУ, НМІУ, НМДМУ.
 
 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.