АНОНС: Публічна лекція Олександра Зінченка: "Польща та незалежність України: за лаштунками визнання"

30 вересня у Києві відбужеться публічна лекція Олександра Зінченка "Польща та незалежність України: за лаштунками визнання".

Чому саме Польща першою визнала незалежність України? Як таємна зустріч у Швейцарії наблизила це визнання та який вплив мала польська "Солідарність" на український демократичний рух?

Про це розповість Олександр Зінченко - історик, публіцист, постійний автор та співзасновник сайту "Історична правда", автор історичних проєктів Суспільного мовлення.

Коли: 30 вересня о 19:00

Де: книгарня Сенс , вул. Хрещатик, 34

Реєстрація обов'язкова за посиланням.

Підтвердження реєстрації та запрошення на подію ви отримаєте на адресу вказану при реєстрації 28.09.24

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.