Спецпроект

Парламент Швейцарії визнав Голодомор геноцидом

Національна рада Швейцарії визнала Голодомор 1932–1933 років в Україні актом геноциду.

Про це повідомляє Музей Голодомору.

Відповідну декларацію було схвалено у вівторок, 24 вересня, 123 голосами "за". У документі вказано, що внаслідок Голодомору лише в Україні протягом 1932–1933 років загинуло чотири мільйони людей. Крім того, у резолюції згадують й смерть внаслідок Великого голоду близько двох мільйонів казахів та сотень тисяч росіян.

"Національна Рада доказово визнає актом геноциду систематичні дії, які призвели до голоду у великих масштабах і були вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку", – йдеться в документі.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук висловив вдячність швейцарському парламенту, заявивши, що це рішення є історичним.

"Це справді історичне рішення. І це вкрай важливий крок на шляху до відновлення історичної справедливості та збереження пам'яті про мільйони невинних жертв", - наголосив він.

Наразі геноцидом українського народу Голодомор визнали 34 країн світу.

 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.