Могильний камінь над похованням українців на горі Монастир сфальсифікував фонд екс-керівника Канцелярії уряду Польщі

Могильний камінь без списку полеглих на горі Монастир встановила Fundacja Wolność i Demokracja Міхала Дворчика, колишнього шефа Канцелярії премʼєр-міністра Польщі та європосла від партії "Право і Справедливість".

Про це написав історик і журналіст Олександр Зінченко на своїй сторінці у Фейсбук.

Фальсифікація написів могилі Монастир зруйнувало довіру між Києвом і Варшавою у 2020 році. Колишній міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович написав про це нещодавно у газеті Rzeczpospolita:

"Є таємницею Полішинеля, що насамперед ідеться про відновлення пам'ятника українських солдатів на горі Монастир. Цей пам'ятник, встановлений легально за гроші польського платника податків, був знищений невідомими. Президент Володимир Зеленський погодив із президентом Анджеєм Дудою, що буде він відновлений перед переговорами в Києві в жовтню 2020 року. І був віднеовлений - але лишень у спосіб провокативний, адже з нього зникли імена полеглих солдатів. Українці почувалися ошуканими".

На запит очільниці Товариства польсько-українського примирення, Кароліна Романовська отримала від Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego відповідь, що могильний камінь на горі Монастир встановила Fundacja Wolność i Demokracja. Цей фонд очолює Міхал Дворчик, колишній шеф Канцелярії премʼєр-міністра Польщі та європосол від партії "Право і Справедливість".

"Пасьянс склався. Дозвіл на пошуки в Пужніках отримала саме ця фундація в рамках домовленостей двох президентів. Але не розрахували реакцію на фальсифікацію написів на могилі українців, що загинули в бою з НКВД в околицях гори Монастир", - прокоментував Олександр Зінченко.

Більше про гору Монастир читайте в матеріалі Володимир Бірчак "Хто похований на горі Монастир?"

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.