Могильний камінь над похованням українців на горі Монастир сфальсифікував фонд екс-керівника Канцелярії уряду Польщі

Могильний камінь без списку полеглих на горі Монастир встановила Fundacja Wolność i Demokracja Міхала Дворчика, колишнього шефа Канцелярії премʼєр-міністра Польщі та європосла від партії "Право і Справедливість".

Про це написав історик і журналіст Олександр Зінченко на своїй сторінці у Фейсбук.

Фальсифікація написів могилі Монастир зруйнувало довіру між Києвом і Варшавою у 2020 році. Колишній міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович написав про це нещодавно у газеті Rzeczpospolita:

"Є таємницею Полішинеля, що насамперед ідеться про відновлення пам'ятника українських солдатів на горі Монастир. Цей пам'ятник, встановлений легально за гроші польського платника податків, був знищений невідомими. Президент Володимир Зеленський погодив із президентом Анджеєм Дудою, що буде він відновлений перед переговорами в Києві в жовтню 2020 року. І був віднеовлений - але лишень у спосіб провокативний, адже з нього зникли імена полеглих солдатів. Українці почувалися ошуканими".

На запит очільниці Товариства польсько-українського примирення, Кароліна Романовська отримала від Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego відповідь, що могильний камінь на горі Монастир встановила Fundacja Wolność i Demokracja. Цей фонд очолює Міхал Дворчик, колишній шеф Канцелярії премʼєр-міністра Польщі та європосол від партії "Право і Справедливість".

"Пасьянс склався. Дозвіл на пошуки в Пужніках отримала саме ця фундація в рамках домовленостей двох президентів. Але не розрахували реакцію на фальсифікацію написів на могилі українців, що загинули в бою з НКВД в околицях гори Монастир", - прокоментував Олександр Зінченко.

Більше про гору Монастир читайте в матеріалі Володимир Бірчак "Хто похований на горі Монастир?"

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.