АНОНС: Круглий стіл на тему "Україна – світовий лідер за темпами оцифрування архівів"

25 вересня в Українському національному інформаційному агентстві "Укрінформ" відбудеться круглий стіл на тему: "Україна – світовий лідер за темпами оцифрування архівів".

Про це інформує Державна архівна служба України.

У 2023 році українські архіви виготовили понад 21 мільйон цифрових копій (кадрів). Державна архівна служба України за сприяння Міністерства закордонних справ України надіслала запит до 159 держав світу про кількість оцифрованих за рік архівних документів. Ізраїль та Норвегія повідомили про 18 млн копій. Німеччина – про близько 21 млн зроблених цифрових копій. Тож, Україна вийшла на провідні позиції за темпами оцифрованих архівних документів.

Учасники заходу розкажуть про досягнуті результати та обговорять перспективи подальшої цифровізації архівної галузі, що має забезпечити збереження інформаційних ресурсів України в умовах війни.

Спікери:

Анатолій Хромов – голова Державної архівної служби України; 

Віталій Скальський – директор Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства; 

Анна Фурман – операційна директорка Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр";

Олександр Січкаренко – офіційний представник корпорації FamilySearch International (США) в Україні; 

Георгій Віслобоков – менеджер проєктів та програм компанії "Архівні інформаційні системи".

До участі запрошені:

Євгенія Кравчук  –  заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України; керівники структурних підрозділів Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV.

Коли: 25 вересня о 14:00

Де: "Укрінформ", вул. Б. Хмельницького, 8/16, м. Київ, (ст.м. "Театральна"), зала 2.

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.