У Литовському національному музеї відкрилася виставка "Київська Русь. Витоки"

Це найяскравіші та найцінніші експонати з різних українських музеїв, які ніколи не експонувалися ні в Литві, ні в країнах Балтії.

Про це інформує Національний музей історії України.

На виставці відвідувачі побачать золоті та срібні вироби, розкішні прикраси еліти Київської Русі, скарби, заховані купцями, і скарби, які стали здобиччю війни чи пограбування могил. Доповнять їх зброя вікінгів та предмети побуту, ремесел і торгівлі, монети, що ходили в торгівлі того часу, експонати, присвячені часам хрещення Київської Русі.

Лише з українських музеїв на виставку привозять понад 300 експонатів загальною вартістю понад 10 мільйонів євро. Загалом на виставці буде виставлено понад 700 експонатів.

"Це частина золотого фонду українських музеїв, яку нам погодилися позичити для виставки. Ці експонати представлять спадщину розкішної Київської Русі та дадуть змогу розповісти історію творення й розквіту цієї держави раннього середньовіччя, що охоплює майже три століття", - каже генеральна директорка музею, кураторка виставки, докторка Рута Качкуте.

Експонати надані Національним історичним музеєм України, Інститутом археології НАН України, Львівським історичним музеєм, Запорізьким обласним краєзнавчим музеєм, Археологічно-історичним музеєм ім. Ельбінга, ім. Національний музей історії Латвії, Музей історії культури Університету Осло, Талліннський університет, Музей Сааремаа, Музей Готланда. Виставку також доповнять матеріали з литовських музеїв: Музею грошей Банку Литви, Національного художнього музею Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса, Військового музею Вітовта Великого, Дирекції Державного культурного заповідника Кернаве та Тракайського історичного музею. Виставка проходить під патронатом Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи.

Відвідати міжнародну виставку "Київська Русь. Початок" можна з 18 вересня 2024 року по 30 березня 2025 року в Будинку історій у Вільнюсі ( вул. Т. Костюшка, 3).

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.