У Литовському національному музеї відкрилася виставка "Київська Русь. Витоки"

Це найяскравіші та найцінніші експонати з різних українських музеїв, які ніколи не експонувалися ні в Литві, ні в країнах Балтії.

Про це інформує Національний музей історії України.

На виставці відвідувачі побачать золоті та срібні вироби, розкішні прикраси еліти Київської Русі, скарби, заховані купцями, і скарби, які стали здобиччю війни чи пограбування могил. Доповнять їх зброя вікінгів та предмети побуту, ремесел і торгівлі, монети, що ходили в торгівлі того часу, експонати, присвячені часам хрещення Київської Русі.

Лише з українських музеїв на виставку привозять понад 300 експонатів загальною вартістю понад 10 мільйонів євро. Загалом на виставці буде виставлено понад 700 експонатів.

"Це частина золотого фонду українських музеїв, яку нам погодилися позичити для виставки. Ці експонати представлять спадщину розкішної Київської Русі та дадуть змогу розповісти історію творення й розквіту цієї держави раннього середньовіччя, що охоплює майже три століття", - каже генеральна директорка музею, кураторка виставки, докторка Рута Качкуте.

Експонати надані Національним історичним музеєм України, Інститутом археології НАН України, Львівським історичним музеєм, Запорізьким обласним краєзнавчим музеєм, Археологічно-історичним музеєм ім. Ельбінга, ім. Національний музей історії Латвії, Музей історії культури Університету Осло, Талліннський університет, Музей Сааремаа, Музей Готланда. Виставку також доповнять матеріали з литовських музеїв: Музею грошей Банку Литви, Національного художнього музею Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса, Військового музею Вітовта Великого, Дирекції Державного культурного заповідника Кернаве та Тракайського історичного музею. Виставка проходить під патронатом Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи.

Відвідати міжнародну виставку "Київська Русь. Початок" можна з 18 вересня 2024 року по 30 березня 2025 року в Будинку історій у Вільнюсі ( вул. Т. Костюшка, 3).

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.