Історик Юрій Скіра став лауреатом українсько-єврейської літературної премії

Юрій Скіра переміг із дослідженням "Солід. Взуттєва фабрика життя"

Про це пише zaxid.net.

10 вересня українсько-єврейська літературна премія "Зустріч" оголосила переможця у категорії нонфікшну. Премію присуджують за твори, які сприяють порозумінню між українцями та євреями. Цьогоріч лауреатом премії став історик Юрій Скіра з книгою "Солід". Взуттєва фабрика життя", яка вийшла друком у львівському видавництві "Човен" у 2023 році.  

"Це історія, яку Україна має знати. Це група греко-католицьких священників, які посеред окупованого Львова рятують єврейські родини. Просто, фактологічно і в той же час якось по-людськи змальовується ця страшна атмосфера нацистської окупації, атмосфера натравлювання однієї нації на іншу. Такий вир ненависті між українцями, поляками та євреями... Потік чорноти, в якому раптом починає сяяти світло", — сказав голова журі Олександр Щерба.

Переможець отримає грошову винагороду в розмірі шість тисяч євро, з яких чотири тис. євро дістанеться автору, а дві тисячі євро — видавцю. Торік лауреаткою премії стала письменниця Софія Андрухович із романом "Амадока".

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.