Історик Юрій Скіра став лауреатом українсько-єврейської літературної премії

Юрій Скіра переміг із дослідженням "Солід. Взуттєва фабрика життя"

Про це пише zaxid.net.

10 вересня українсько-єврейська літературна премія "Зустріч" оголосила переможця у категорії нонфікшну. Премію присуджують за твори, які сприяють порозумінню між українцями та євреями. Цьогоріч лауреатом премії став історик Юрій Скіра з книгою "Солід". Взуттєва фабрика життя", яка вийшла друком у львівському видавництві "Човен" у 2023 році.  

"Це історія, яку Україна має знати. Це група греко-католицьких священників, які посеред окупованого Львова рятують єврейські родини. Просто, фактологічно і в той же час якось по-людськи змальовується ця страшна атмосфера нацистської окупації, атмосфера натравлювання однієї нації на іншу. Такий вир ненависті між українцями, поляками та євреями... Потік чорноти, в якому раптом починає сяяти світло", — сказав голова журі Олександр Щерба.

Переможець отримає грошову винагороду в розмірі шість тисяч євро, з яких чотири тис. євро дістанеться автору, а дві тисячі євро — видавцю. Торік лауреаткою премії стала письменниця Софія Андрухович із романом "Амадока".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.