"Це не політичне питання, яке підлягає торгам", - глава МЗС Польщі про ексгумацію жертв Волинської трагедії

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав Україну вирішити проблему з наданням дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт щодо жертв Волинської трагедії.

Про це Радослав Сікорський сказав у Києві під час спільної пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою, пише Укрінформ.

"Ми готові до дискусії на цю тему. Але не потрібно робити з цього політику, а треба дозволити, щоб жертви злочину могли отримати християнське поховання. Це не політичне питання, яке підлягає торгам, і ми дуже просимо про його вирішення", - підкреслив Сікорський.

Своєю чергою Сибіга завив, що українська сторона поділяє думку про необхідність деполітизації підходів до розв'язання складних питань історичного минулого.

"Ми детально обговорили це з міністром Сікорським. Я вважаю, що ми маємо достатньо політичної волі й дипломатичного хисту, щоб вирішувати складні чи найскладніші питання наших взаємин у дусі стратегічного партнерства, в дусі того надзвичайно високого рівня взаємодії, який ми на сьогодні знайшли, в дусі братніх відносин. З одного боку, має вестись робота на рівні фахівців й істориків, експертів, а з іншого - по лінії причетних органів державної влади обидвох країн", - наголосив український міністр.

Нагадаємо, наприкінці серпня спалахнув конфлікт під час панельної дискусії "Польща майбутнього" за участі Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та Глави МЗС Польщі Радослава Сікорського. Під час дискусії Дмитра Кулебу запитали, коли Україна дозволить польським фахівцям провести ексгумацію тіл загиблих поляків під час Волинської трагедії 1943 року. Український міністр у відповідь згадав про операцію "Вісла".

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.