"Це не політичне питання, яке підлягає торгам", - глава МЗС Польщі про ексгумацію жертв Волинської трагедії

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав Україну вирішити проблему з наданням дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт щодо жертв Волинської трагедії.

Про це Радослав Сікорський сказав у Києві під час спільної пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою, пише Укрінформ.

"Ми готові до дискусії на цю тему. Але не потрібно робити з цього політику, а треба дозволити, щоб жертви злочину могли отримати християнське поховання. Це не політичне питання, яке підлягає торгам, і ми дуже просимо про його вирішення", - підкреслив Сікорський.

Своєю чергою Сибіга завив, що українська сторона поділяє думку про необхідність деполітизації підходів до розв'язання складних питань історичного минулого.

"Ми детально обговорили це з міністром Сікорським. Я вважаю, що ми маємо достатньо політичної волі й дипломатичного хисту, щоб вирішувати складні чи найскладніші питання наших взаємин у дусі стратегічного партнерства, в дусі того надзвичайно високого рівня взаємодії, який ми на сьогодні знайшли, в дусі братніх відносин. З одного боку, має вестись робота на рівні фахівців й істориків, експертів, а з іншого - по лінії причетних органів державної влади обидвох країн", - наголосив український міністр.

Нагадаємо, наприкінці серпня спалахнув конфлікт під час панельної дискусії "Польща майбутнього" за участі Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та Глави МЗС Польщі Радослава Сікорського. Під час дискусії Дмитра Кулебу запитали, коли Україна дозволить польським фахівцям провести ексгумацію тіл загиблих поляків під час Волинської трагедії 1943 року. Український міністр у відповідь згадав про операцію "Вісла".

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди".

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.