IN MEMORIAM: Відійшов у засвіти дослідник українського фольклору Микола Мушинка

На 89 році відійшов у засвіти словацький фольклорист та українознавець Микола Мушинка.

Про це повідомила мистецтвознавиця Ганна Карась.

"Сьогоднішній ранок розпочався із сумної новини - у вічність відійшов Великий Українець - академік Микола Мушинка зі Словаччини.... Я щиро вдячна йому за допомогу на шляху до мого наукового становлення як доктора мистецтвознавства - він не лише дав позитивну рецензію на мою монографію, але запросив до свого гостинного дому, дав унікальні матеріали, відвіз до українського музею у Свиднику, познайомив за багатьома непересічними особистостями. Мала честь побувати на його 80-річному ювілеї, писати про нього. Складна доля цього непересічного українця не вбила в ньому доброти і готовності допомогти всім, хто працює для науки і української справи", - написала Ганна Карась на своїй сторінці у Фейсбук.

Микола Мушинка народився 20 лютого 1936 року у селі Курів на Пряшівщині. Закінчив Руську гімназію у Пряшеві. Вищу освіту одержав у Карловому університеті в Празі. Від 1960-го працював у кабінеті україністики Кошицького університету . Вчився в аспірантурі у Празькому та Київському ім. Т. Г. Шевченка (1964—1966) університетах. 

У Києві Микола Мушинка доля звела з "шістдесятниками" Іваном Дзюбою, Іваном і Надією Світличними, Лесем Танюком, Михайлиною Коцюбинською, Іваном Драчем, Дмитром Павличком, Іваном Гончаром.

У 1968 році за протест проти окупації Чехословаччини військами Варшавського пакту Миколі Мушинці заборонили займатись науковою працею.  Лише 1990 року був реабілітований та повернувся в Пряшівський університет.

Миколу Мушинка називають найвідомішим українцем Словаччини. Він заснував і від 1990 року очолював Асоціацію україністів Словаччини, а також Наукове товариство імені Тараса Шевченка (засноване в 1994 році).

Микола Мушинка – почесний доктор Національного університету "Острозька академія", Дрогобицького державного педагогічного університету, Ужгородського національного університету. Він іноземний член НАН України, академік міжнародної Академії богословських наук, професор Українського вільного університету в Мюнхені. Він автор близько 50 самостійних публікацій і понад 1000 наукових і науково-популярних статей.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.