Наріман Джелял - Почесний доктор НаУКМА

Почесним доктором НаУКМА визнано колишнього політв’язня, українського кримськотатарського політика, викладача, політолога і журналіста Нарімана Джеляла.

Таке рішення ухвалила Вчена Рада Києво-Могилянської академії.

Цим почесним званням Могилянка вшановує вітчизняних та закордонних науковців, діячів науки і техніки, громадських діячів за особливі заслуги перед Україною, також за їхній внесок в розвиток науки та освіти.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, після окупації Криму Росією 2014 року, Наріман Джелял залишався найбільш високопоставленим діячем Меджлісу, його речником і фактичним лідером. Він інформував світові медіа про стан кримськотатарського народу в умовах російської окупації.

У серпні 2021-го, за участь у Першому міжнародному саміті Кримської платформи, що проходив у Києві, Наріман Джелял був заарештований окупаційною адміністрацією після повернення до окупованого Криму. Наступного, 2022 року, російська "влада" засудила його до 17 років позбавлення волі за сфальсифікованим звинуваченням у диверсії. Перебуваючи в ув'язненні, Наріман Джелял продовжував писати статті, де аналізував ситуацію в Криму.

28 червня 2024 року його вдалося повернути в Україну.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.