За участі Тімоті Снайдера у Львові відкрили інститут документування

У Львові американський історик Тімоті Снайдер та український письменник, музикант та військовослужбовець Сергій Жадан відкрили Інститут документування і взаємодії INDEX.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

Інститут документування і взаємодії відкрила коротка лекція Тімоті Снайдера про важливість документування українського досвіду війни. Опісля відбулась дискусія Снайдера і Сергія Жадана, яку модерувала віцепрезидентка PEN Ukraine Мирослава Барчук. 

"Факти не виникають самі по собі. Те, що сьогодні є очевидним, завтра таким не буде. Але те, що очевидне, буває важко висловити словами, бо воно здається таким зрозумілим, що аж не потребує опису. Тому факти треба зберегти та передати для майбутніх поколінь", — сказав Тімоті Снайдер.

Саме цією діяльністю і займатиметься інститут INDEX. Проєкт реалізовано Інститутом гуманітарних наук у Відні (IWM), який вже майже десятиліття через програми Ukraine in European Dialogue та Documenting Ukraine підсилює голоси українців у світі та документує досвіди війни в Україні.

INDEX не просто документуватиме війну, а також стане медіатором між Україною і закордонними інституціями в академічному середовищі. Очолює інституцію дослідниця культури, кураторка та викладачка Олександра Довжик.

 
фото Романа Балука для Львівської міської ради

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.