«Імерсивний світ Тараса Шевченка» показали на Олімпійських іграх

Мультимедійну виставку «Імерсивний світ Тараса Шевченка» представили у Парижі на Олімпійських іграх 2024 року в рамках офіційної програми Українського дому Volia Space.

Про це повідомили в Національному музеї Тараса Шевченка.

Це перший український культурний хаб на Олімпійських іграх, який став можливим завдяки ініціативі Міністерства молоді та спорту України, Національного олімпійського комітету України, Олімпійської збірної та Офісу Президента України.

Презентацію в Парижі провів директор BnF – Bibliothèque nationale de France-Partenariats Рой Аміт. Після презентації гості мали змогу насолодитися живим виконанням на віолончелі від Тараса Бервецького.

Проєкт "Імерсивний світ Тараса Шевченка" є результатом канадсько-української співпраці між Першим Благодійним театральним фондом, RocknLight Multimedia, Kostyuk Productions та Національним музеєм Тараса Шевченка.

Мультимедійну виставку "Імерсивний світ Тараса Шевченка", яку презентували у Парижі на Олімпійських іграх, можна побачити в Національному музеї Тараса Шевченка щочетверга та щонеділі о 12:00, 14:00 і 16:00.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.