В урочищі Сандармох вшанували жертв сталінського терору

5 серпня в урочищі Сандармох в російській Карелії десятки людей вшанували жертв сталінського терору.

Про це повідомляє "Меморіал".

Разом із громадськими активістами в Сандармох приїхали представники посольств та консульств різних країн – Франції, Швеції, Німеччини, Польщі, Норвегії.

Напередодні у карельській столиці Петрозаводську чинився тиск на громадських активістів, які збиралися брати участь у дні пам'яті в Сандармосі. До багатьох з них прийшли силовики, дехто зараз перебуває в поліції, зокрема, пройшов обшук у блогера Олексія Трунова. Саму акцію вшанування намагалися зірвати козаки та люди в камуфляжі.

Попри це, люди оновили пам'ятні знаки, поклали квіти, читали імена репресованих, ставили свічки біля пам'ятників розстріляним у Сандармосі.

Сандармох – урочище в Карелії, де під час Великого терору було вбито та поховано тисячі людей, в тому числі видатні діячі українського "Розстріляного Відродження". Першовідкривачем урочища був історик та член "Меморіалу" Юрій Дмитрієв – у липні 1997 року під час пошукової експедиції Дмитрієв знайшов там розстрільні ями. Пізніше на тому місці було створено цвинтар, а також пам'ятні меморіали різним групам репресованих, зокрема – українцям.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.