АНОНС: Міжнародна науково-практична конференція "Українсько-польське пограниччя: історія, пам'ять, мовно-культурна спадщина та сучасні виклики"

До 80-х роковин від початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках у Києві відбудеться Міжнародна науково-практична конференція "Українсько-польське пограниччя: історія, пам'ять, мовно-культурна спадщина та сучасні виклики".

Про це інформує УІНП.

Тематичні напрями роботи конференції:

  • історичні аспекти досвіду українсько-польського співжиття на порубіжжі;

  • депортація українського населення з території Польщі в системі злочинів комуністичного тоталітарного режиму;

  • теоретичні підходи та методичний інструментарій досліджень українсько-польського порубіжжя;

  • історичні землі Лемківщини, Західної Бойківщини, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Надсяння в українській та зарубіжній історіографіях ХХ – на початку ХХІ ст.;

  • мовно-культурна спадщина та заходи з її збереження в умовах українсько-польського суміжжя;

  • досвід неподоланого минулого як компонент колективної пам'яті мешканців порубіжних територій;

  • повсякдення й святково-обрядовий простір "спільнот пам'яті" по обидва боки українсько-польського кордону в ХХ–ХХІ ст.;

  • плинність ідентичностей та механізми їхнього збереження в умовах порубіжного простору;

  • культурне та релігійне паломництво до місць походження предків.

Відповідно до напрямів роботи працюватимуть три послідовні секції: історична, мовознавча та культурологічна.

Реєстрація до участі в конференції триватиме до 03 вересня 2024 року.

Увага! Під час реєстрації за Гугл-формою до анкети необхідно прикріпити файл типу "Документ Microsoft Word (.docx)" зі статтею, яка буде опублікована у збірнику наукових праць після конференції. Вимоги до подання й оформлення статті можна переглянути за посиланням

Організатори конференції: ГО Київське товариство "ЛемКиїв", Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Український інститут національної пам'яті. 

Cпіворганізатори конференції: Центр дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя, Українського католицького університету, Національний музей народної архітектури та побуту України, ГО "Київське ветеранське правозахисне товариство депортованих українців, "Холмщина" імені М. Грушевського".

Дата проведення: 10 вересня 2024 року

Час: 10:00–16:00

Локація: м. Київ, Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс

Робочі мови конференції: українська, англійська, польська, словацька.

 

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.