АНОНС: Міжнародна науково-практична конференція "Українсько-польське пограниччя: історія, пам'ять, мовно-культурна спадщина та сучасні виклики"

До 80-х роковин від початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках у Києві відбудеться Міжнародна науково-практична конференція "Українсько-польське пограниччя: історія, пам'ять, мовно-культурна спадщина та сучасні виклики".

Про це інформує УІНП.

Тематичні напрями роботи конференції:

  • історичні аспекти досвіду українсько-польського співжиття на порубіжжі;

  • депортація українського населення з території Польщі в системі злочинів комуністичного тоталітарного режиму;

  • теоретичні підходи та методичний інструментарій досліджень українсько-польського порубіжжя;

  • історичні землі Лемківщини, Західної Бойківщини, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Надсяння в українській та зарубіжній історіографіях ХХ – на початку ХХІ ст.;

  • мовно-культурна спадщина та заходи з її збереження в умовах українсько-польського суміжжя;

  • досвід неподоланого минулого як компонент колективної пам'яті мешканців порубіжних територій;

  • повсякдення й святково-обрядовий простір "спільнот пам'яті" по обидва боки українсько-польського кордону в ХХ–ХХІ ст.;

  • плинність ідентичностей та механізми їхнього збереження в умовах порубіжного простору;

  • культурне та релігійне паломництво до місць походження предків.

Відповідно до напрямів роботи працюватимуть три послідовні секції: історична, мовознавча та культурологічна.

Реєстрація до участі в конференції триватиме до 03 вересня 2024 року.

Увага! Під час реєстрації за Гугл-формою до анкети необхідно прикріпити файл типу "Документ Microsoft Word (.docx)" зі статтею, яка буде опублікована у збірнику наукових праць після конференції. Вимоги до подання й оформлення статті можна переглянути за посиланням

Організатори конференції: ГО Київське товариство "ЛемКиїв", Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Український інститут національної пам'яті. 

Cпіворганізатори конференції: Центр дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя, Українського католицького університету, Національний музей народної архітектури та побуту України, ГО "Київське ветеранське правозахисне товариство депортованих українців, "Холмщина" імені М. Грушевського".

Дата проведення: 10 вересня 2024 року

Час: 10:00–16:00

Локація: м. Київ, Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс

Робочі мови конференції: українська, англійська, польська, словацька.

 

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.