В Україні запровадять єдиний загальноосвітній курс історії

Міністерство освіти і науки затвердило концептуальні засади реформування історичної освіти в школі, які передбачають запровадження єдиного загальноосвітнього курсу історії.

Про це йдеться в наказі МОН №1072 від 30 липня 2024 року.

У документі, зокрема, йдеться, що потреба реформування історичної освіти в школах зумовлена широкомасштабним вторгненням росії в Україну, яке розпочало новий етап глобальної історії та викликало разючі зміни в українському суспільстві та геополітичній і культурній ситуації в Європі та всьому світі.

Документ містить концепцію шкільної історичної освіти й визначає мету, завдання й зміст історичної освіти та організацію і структуру курсу історії в школі.

Виходячи з оновлених підходів до предмета, у МОН наголосили на потребі запровадження єдиного загальноосвітнього курсу історії, бо історія України є невід'ємним складником європейської та загалом світової історії. Тому замість "Історії України" та "Всесвітньої історії" пропонується запровадити курс "Історія" (інші можливі назви: "Історія: Україна і світ", "Історія України та світу").

Відповідно до концептуальних засад, вивчення історії має відбуватися за концентричним принципом у межах 6 циклів: ознайомлювального і фрагментарного у початковій ланці, пропедевтичного сюжетного та проблемно-тематичного – в базовій школі та профільно-адаптаційного та профільного – у старшій школі.

Ще однією важливою складовою оновлення вивчення історії в школах є вивчення громадянознавчої тематики безпосередньо через історичний матеріал.

Пропонується запровадити спеціальні історичні курси для профільної середньої освіти: історичну географію, локальну / регіональну історію, інтелектуальну історію, історію культури, історію етнічних та/або релігійних громад, історію й досвід виживання / протистояння тоталітарним режимам, Імперіям під час війн тощо.

Для профілів інших спрямувань можливі спеціальні курси, пов'язані з історією наукових відкриттів, технічних винаходів. фінансів та економіки, збереження довкілля тощо.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.