АНОНС: Лекція "Анна Франко-Ключко: голос пам’яти і ностальгії"

7 серпня ЇЇЛЕКТОРІЙ "Творчині української дійсности" запрошує на лекцію Наталі Тихолоз "Анна Франко-Ключко: голос пам’яти і ностальгії".

Анна Франко-Ключко (1892–1988) – українська письменниця і мемуаристка, донька Івана Франка, на долю якої у вирі подій кривавого ХХ ст. випало багато випробувань. Улітку 1914 року вона покинула рідний дім молодою дівчиною, і все її подальше життя у той чи той спосіб було пов'язане з емігрантським статусом. Художньо-публіцистичний доробок Анни Франко-Ключко представлений жанрами автобіографічних оповідань, нарисів та мемуарів, які давали змогу оперативно і відкрито реагувати на пережиті події, розповідати про власний досвід, дійсні факти і реальних людей, передавати особисті спостереження та власний внутрішній світ.

У своїй сукупності художні і публіцистичні тексти Анни Франко-Ключко складають розлогу історію життя самої письменниці, "одіссею" емігрантки, джерелом для написання якої слугували чи то спогади про роки прожиті в Україні, чи то уже події з емігрантського життя авторки, які у цілості демонструють велику драму покоління, тяжким карбом для якого стала поразка національно-визвольних змагань початку ХХ ст. У психоаналітичному вимірі літературна творчість Анни Франко-Ключко є спробою вийти поза межі можливого: це спосіб повернутися додому (уявно у мріях, спогадах і фантазіях), коли насправді повернутися туди було не можна.

Питання до обговорення:

- Родинний дім як рай і пекло: психобіографічні домінанти
- Війна як точка неповернення і початок "одіссеї" Анни Франко-Ключко
- Комплекс емігрантки і (не)повернення додому (і до Дому)
- Анна Франко-Ключко: у тіні батька і "битва" за батька
- Ностальгія як продуктивний чинник творчости і самоствердження Анни Франко-Ключко і жіночі організації Канади і США

Лекторка – Наталя Тихолоз, кандидатка філологічних наук, старша наукова співпробіниця, директорка Інституту франкознавства і докторантка кафедри української літератури ім. акад. Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка, головна редакторка сайту "Франко: Наживо".

Захід відбуватиметься в прямому ефірі.

Коли: 7 серпня, 18:00

Де: zoom, пароль: 065775 

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.