В Україні перевидадуть жіночий альманах "Перший вінок" 1887 року

Феміністичне видавництво Creative Women Publishing вперше перевидасть жіночий альманах "Перший вінок" 1887 року.

Про це повідомили на сайті видавництва Creative Women Publishing, пише Читомо.

"Жіночий альманах "Перший вінок" мав важку і тривалу видавничу історію. Це видання назавжди увійшло в історію українського фемінізму як безпрецедентний і гідний подиву приклад інтелектуального, духовного, національного єднання. Саме таку об'єднавчу ідею видання — "В імені нашої національної єдности" — було проголошено в передмові Наталі Кобринської до цього альманаху. Це було надзвичайною подією в умовах бездержавності України, тоді розділеної поміж двома імперіями. Під однією обкладинкою альманаху зійшлося 17 письменниць (11 — із Галичини і 6 — із Наддніпрянщини), котрі загалом подали в ньому 49 творів різного жанру (поезія, проза, наукові розвідки)", — ідеться в анотації репринтного видання.

Раритетне видання доповнять збіркою есеїв "Ті, що творили "Перший вінок"" про життя, письмо й історичний контекст кожної із 17 авторок альманаху (Наталія Кобринська, Леся Українка, Олена Пчілка, Уляна Кравченко, Людмила Старицька, Ольга Франко, Дніпрова Чайка, Ганна Барвінок, Софія Окуневська, Климентина Попович, Ольга Левицька, Катерина Довбенчук, Анна Павлик, Сидора Навроцька, Михайлина Рошкевич, Олеся Бажанська, Олена Грицай).

Як розповіла у коментарі Читомо головна редакторка видавництва Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук, ідея випустити репринт виникла наприкінці 2022 року як відповідь на роздуми про тренд на перевидання класики на українському ринку й про те, як до нього могло б долучитися видавництво. Збірник вирішили видати окремою книжкою, важливо було перевидати "Перший вінок" як окремий літературний артефакт.

Книжки присвячені до 140-річчя українського жіночого руху, що припадає на 8 грудня 1884 року — саме тоді в Станиславові відбулися перші загальні збори першої в Україні жіночої організації "Товариство руських женщин". 

Видання друкують за підтримки фонду ім. Гайнріха Бьолля, бюро Київ — Україна та ГО "Дівчата".

Книжки вийдуть друком восени 2024 року. Оформити передзамовлення можна за посиланням.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.