В Україні перевидадуть жіночий альманах "Перший вінок" 1887 року

Феміністичне видавництво Creative Women Publishing вперше перевидасть жіночий альманах "Перший вінок" 1887 року.

Про це повідомили на сайті видавництва Creative Women Publishing, пише Читомо.

"Жіночий альманах "Перший вінок" мав важку і тривалу видавничу історію. Це видання назавжди увійшло в історію українського фемінізму як безпрецедентний і гідний подиву приклад інтелектуального, духовного, національного єднання. Саме таку об'єднавчу ідею видання — "В імені нашої національної єдности" — було проголошено в передмові Наталі Кобринської до цього альманаху. Це було надзвичайною подією в умовах бездержавності України, тоді розділеної поміж двома імперіями. Під однією обкладинкою альманаху зійшлося 17 письменниць (11 — із Галичини і 6 — із Наддніпрянщини), котрі загалом подали в ньому 49 творів різного жанру (поезія, проза, наукові розвідки)", — ідеться в анотації репринтного видання.

Раритетне видання доповнять збіркою есеїв "Ті, що творили "Перший вінок"" про життя, письмо й історичний контекст кожної із 17 авторок альманаху (Наталія Кобринська, Леся Українка, Олена Пчілка, Уляна Кравченко, Людмила Старицька, Ольга Франко, Дніпрова Чайка, Ганна Барвінок, Софія Окуневська, Климентина Попович, Ольга Левицька, Катерина Довбенчук, Анна Павлик, Сидора Навроцька, Михайлина Рошкевич, Олеся Бажанська, Олена Грицай).

Як розповіла у коментарі Читомо головна редакторка видавництва Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук, ідея випустити репринт виникла наприкінці 2022 року як відповідь на роздуми про тренд на перевидання класики на українському ринку й про те, як до нього могло б долучитися видавництво. Збірник вирішили видати окремою книжкою, важливо було перевидати "Перший вінок" як окремий літературний артефакт.

Книжки присвячені до 140-річчя українського жіночого руху, що припадає на 8 грудня 1884 року — саме тоді в Станиславові відбулися перші загальні збори першої в Україні жіночої організації "Товариство руських женщин". 

Видання друкують за підтримки фонду ім. Гайнріха Бьолля, бюро Київ — Україна та ГО "Дівчата".

Книжки вийдуть друком восени 2024 року. Оформити передзамовлення можна за посиланням.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.