IN MEMORIAM: На фронті загинув історик та археолог Юрій Ревера

Історик та археолог Юрій Реверана загинув на Донеччині 27 серпня.

Про це повідомили у Науково-дослідному центрі "Рятівна археологічна служба".

"Історик за освітою і покликанням, Юрко став співробітником Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології Національної академії наук України у 2008 році і працював тут до початку повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 року. Обіймав посади історика, археолога, молодшого наукового співробітника", – йдеться в повідомленні.

Ревера Юрій Ігорович народився 20 червня 1973 року у місті Львові, у якому і навчався, і працював.  Вищу освіту здобув у Львівському національному університеті імені Івана Франка на історичному факультеті за спеціальністю "Історія України" (1992-1998).

Юрій Рева був активним учасником Революції Гідності. А з перших днів став до лав Львівської тероборони та Збройних сил України. 

"Експедиція поблизу Рівного завершилася у переддень початку повномасштабного вторгнення РФ, і, на жаль, стала останньою для здібного науковця, колеги, товариша, приятеля … Він був душею колективу, будь-якої компанії, життєлюбом і оптимістом, інколи – навіть авантюристом. Любив Карпати і добрий гумор. Друзі і колеги жартівливо називали його – Граф Реверський, а побратими просто й поважно – "Граф"", – додали у археологійній службі.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.