"Книжка року’2024": Лідери літа у номінації "Минувшина"

Серед номінантів - книга історика та сценариста Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла".

Про це пише видання "Буквоїд".

Всеукраїнський рейтинг "Книжка Року" обрали Лідерів літа у номінаціях "Минувшина" та "Візитівка". "Лідери літа" – це видання першої половини року, що набули найвищої експертної оцінки. Номінантів подано за абеткою, оскільки місця "розставить" – з урахуванням повного річного репертуару – експертна сесія рейтингу-2024 наприкінці грудня.

Популярні видання / історична публіцистика 

Міхаель БАР-ЗОХАР. Амазонки Моссаду. Жінки в ізраїльській розвідці. – К.: Наш формат, 352 с. (п)

Тімоті Ґартон ЕШ. Рідні землі. Історія Європи через особисте сприйняття. – Х.: Віват, 512 с. (п)

Олександр ЗІНЧЕНКО. Як українці зруйнували імперію зла. – Х.: Віват, 560 с. (п)

Олексій КАРПЕНКО. Холодна зброя різних часів і народів. – К.: Вадим Карпенко, 284 с. (п)

Роман КЛОЧКО. Невидима битва. Як дисиденти боролися за незалежність України. – К.: Віхола, 288 с. (о)

Ярослав ТИНЧЕНКО. Славні рутенці. Українські полки австро-угорської армії, 1801–1918. – К.: Темпора, 296 с. (і)

Тарас ЧУХЛІБ. Козацька Україна та шляхетська Польща: битви, війни, союзи. – К.: Арій, 384 с. (п)

 

Дослідження / документи

Вадим АДАДУРОВ. "Переставляючи слова у століттях": інтелектуальна біографія Ілька Борщака. – Л.: Український католицький університет, 540 с. (п)

Дмитро ГОРДІЄНКО. Народження Східної Європи: українські трансформації. – К.: Дух і Літера, 448 с. (п)

Олег КЛИМЕНКО. Грошові документи ОУН (бофони) 1929–1954 років. – Тернопіль: Богдан, 336 с. (п)

Конотопська сотня у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765–1769 років; Сповідні розписи сіл Конотопської сотні середини ХVІІІ ст. – К.: Кліо, 560+392 с. (п)

Юрій КОСТЕНКО. Історія ядерного роззброєння України. – К.: Ярославів Вал, 468 с. (п)

Сергій ПЛОХІЙ. Атоми і попіл: глобальна історія ядерних катастроф. – К.: Наш формат, 344 с. (п)

Український Мультифронтир. Нова схема історії України (неоліт – початок ХХ століття). – Х.: Фабула, 480 с. (п)

 

Біографії / мемуари 

Орасіо ВАСКЕС-РІАЛЬ. Перон. Можлива історія. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко; К.: Ніка-Центр, 592 с. (п)

Джек ВЕЗЕРФОРД. Чингісхан та історія створення сучасного світу. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 320 с. (п)

Кетрін Ґрейс КАЦ. Ялтинські доньки. Черчиллі, Рузвельти й Гаррімани: історія про любов і війну. – К.: Наш Формат, 400 с. (п)

Олександр КУЧЕРУК, Юрій ЧЕРЧЕНКО, Михайло КОВАЛЬЧУК. Євген Коновалець.Історія нерозкритого вбивства. – К.: Віхола, 456 с. (о)

Ерік ЛАРСОН. Велич і ницість. Історія про Черчилля, його родину і спротив під час Лондонського бліцу. – К.: Наш Формат,  592 (п)

В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ. Спадщина. Епістолярій. Том XVI, XVIІ. – К.: Темпора, 560+628 с. (п)

Сила опору. Українці в радянських таборах. – Л.: Локальна історія, 448 с. (п). У книзі вміщено 25 біографічних портретів українців, які відбували багаторічні терміни ув'язнення у радянських виправно-трудових таборах та тюрмах і яким вдалося вижити.

До переліку четвертої підномінації: "Етнографія / історія повсякдення / мандри" увійшла ще одна книжка видавництва "Локальна історія" "Карпати. Коротка історія мандрів" авторки Ірини Пустиннікової. А також книга історика Івана Монолатія "Відкриття Коломиї".

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.