АНОНС: Онлайн-екскурсія «Громадські організації Маріуполя на початку ХХ століття»

30 серпня відбудеться онлайн-екскурсія «Громадські організації Маріуполя на початку ХХ століття» з істориком і краєзнавцем Ісидором Бадасеном.

Економічний та соціальний розвиток Надазовського регіону та Маріуполя у 19 столітті став причиною значних змін у суспільстві. 

Населення промислових регіонів отримувало освіту, знаходило інформацію про соціальні та політичні події у зовнішньому світі, починало усвідомлювати свою ідентичність - усі ці події призводили до об'єднання окремих людей у спільноти.

Ці спільноти переслідували різні цілі: відстоювання власних національних/станових інтересів, допомога ближнім та, навіть, політичне представництво. Усі ці процеси були поширені у більшості промислових міст України. Тому Маріуполь не є виключенням. Дізнатися про Громадські організації Маріуполя на початку ХХ століття можна у п'ятницю.

Приєднатись на захід можна за посиланням у Zoom за попередньою реєстрацією.

Коли: 30 серпня, пʼятниця о 18:00

Тривалість екскурсії - 1.5 години.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.