АНОНС: У Львові відбудеться виставка до 100-річчя від дня народження Софії Караффи-Корбут

Дім Франка у Львові запрошує на виставку графіки в межах проєкту «Софія Караффа-Корбут. Повернення».

Про це повідомили у Домі Франка.

У фондах Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка зберігається доволі велика колекція графічних та малярських робіт художниці, які є невід'ємною частиною спадщини української культури.

Шедеврами національного графічного мистецтва вважають її ілюстрації до поеми Франка "Іван Вишенський", над якими Софія Караффа-Корбут працювала впродовж 10 років. Велика добірка – колекція графічних робіт до поеми-казки Івана Франка "Лис Микита".

У межах проєкту, роботи Софії Караффи-Корбут фахово відреставрували й оцифрували - що є продовженням попередньої культурно-освітньої діяльності Дому Франка.

Софія Караффа-Корбут народилася 1924 року у Львові. Під час Другої Світової війни навчалася на відділі малярства Державної технічної фахової школи, а згодом закінчила Львівське художньо-промислове училище та інститут прикладного і декоративного мистецтва. Працювала на Львівській скульптурно-керамічній фабриці, викладала в училищі Труша. Ілюстраторка близько 60 творів українських письменників, які вийшли тиражем понад 6 мільйонів примірників, ілюструвала кожну четверту дитячу книжку, яка виходила в Україні.

Коли: 22 серпня, о 17:00

Де: Дім Франка, м. Львів, вул. Івана Франка, 150

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.