АНОНС: У Львові відбудеться виставка до 100-річчя від дня народження Софії Караффи-Корбут

Дім Франка у Львові запрошує на виставку графіки в межах проєкту «Софія Караффа-Корбут. Повернення».

Про це повідомили у Домі Франка.

У фондах Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка зберігається доволі велика колекція графічних та малярських робіт художниці, які є невід'ємною частиною спадщини української культури.

Шедеврами національного графічного мистецтва вважають її ілюстрації до поеми Франка "Іван Вишенський", над якими Софія Караффа-Корбут працювала впродовж 10 років. Велика добірка – колекція графічних робіт до поеми-казки Івана Франка "Лис Микита".

У межах проєкту, роботи Софії Караффи-Корбут фахово відреставрували й оцифрували - що є продовженням попередньої культурно-освітньої діяльності Дому Франка.

Софія Караффа-Корбут народилася 1924 року у Львові. Під час Другої Світової війни навчалася на відділі малярства Державної технічної фахової школи, а згодом закінчила Львівське художньо-промислове училище та інститут прикладного і декоративного мистецтва. Працювала на Львівській скульптурно-керамічній фабриці, викладала в училищі Труша. Ілюстраторка близько 60 творів українських письменників, які вийшли тиражем понад 6 мільйонів примірників, ілюструвала кожну четверту дитячу книжку, яка виходила в Україні.

Коли: 22 серпня, о 17:00

Де: Дім Франка, м. Львів, вул. Івана Франка, 150

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.